Реєстраційний номер
0823U100169, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-03-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Фотокаталітична активність нанокомпозитів на основі TiO2 до антибіотиків у водних об’єктах
Здобувач
Кутузова Анастасія Сергіївна,
Керівник Донцова Тетяна Анатоліївна
Опонент Коновалова Вікторія Валеріївна
Опонент Трипольський Андрій Іккійович
Рецензент Іваненко Ірина Миколаївна
Рецензент Воробйова Вікторія Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
Опис
Дисертаційна робота присвячена одержанню нанокомпозитів на основі титану (IV) оксиду, допованого оксидами рідкісноземельних металів (Sm3+, Er3+, Pr3+, Nd3+) та/або стануму (IV) оксидом, дослідженню їх фізико-хімічних властивостей і ефективності у фотокаталітичній деградації і мінералізації антибіотиків ципрофлоксацину і сульфаметоксазолу під дією штучного сонячного світла.
В роботі розглянуто вплив параметрів (pH, температура, тип розчинника, тип прекурсору) різних методів синтезу (золь-гель, гідротермальний, комбінований золь-гель-гідротермальний, сольвотермальний) на фотокаталітичну активність порошків титану (IV) оксиду. Дослідження зразків титану (IV) оксиду, синтезованих різними методами, свідчать, що використані методи дозволяють отримувати наноструктурний ТіO2, а найвищу ефективність у фотокаталітичній деградації ципрофлоксацину в УФ-світлі (365 нм) виявляє зразок, синтезований гідротермальним методом синтезу з титану (IV) ізопропоксиду за низької температури (110 ℃) із використанням розчинника 2-пропанола. Одержаний зразок видаляє 99,5 % ципрофлоксацину за 120 хвилин процесу, характеризується високою питомою поверхнею (315 м2/г) і високою поруватістю.
Встановлено, що при допуванні комерційного фотокаталізатора P25 TiO2 та синтезованого гідротермальним методом титану (IV) оксиду оксидами рідкісноземельних металів (Sm3+, Er3+, Pr3+, Nd3+) гідротермальним методом найвищу фотокаталітичну активність виявили зразки складу TiO2-Sm2О3. Найбільш ефективним у фотокаталітичній деградації ципрофлоксацину у штучному сонячному світлі є зразок синтезованого TiO2, допованого Sm2О3 (1 мас.% Sm), який видаляє 94 % антибіотика за 30 хв, а у мінералізації ципрофлоксацину – зразок комерційного фотокаталізатора P25 TiO2, допованого Sm2О3 (1 мас.% Sm), який мінералізує 86,5 % антибіотика за 6 год. Обидва фотокаталізатори продемонстрували кращі результати за комерційний зразок P25 TiO2. Продукти фотокаталітичного процесу із застосуванням зразків TiO2, допованих самарію (ІІІ) оксидом, не продемонстрували токсичність щодо бактерій E. coli на відміну від комерційного зразка P25 TiO2, який проявив токсичність через 6 год процесу.
У фотокаталітичній деградації і мінералізації антибіотика сульфаметоксазолу найкращу активність проявив комерційний зразок P25 TiO2, який за 1 год видалив 75 % антибіотика, а за 3 год дозволив досягти 88 % мінералізації. Як продукти фотокаталітичного процесу, так і вихідний модельний розчин сульфаметоксазолу не виявили токсичності щодо бактерій E. coli, що може свідчити про вже розвинуту резистентність до цього антибіотику бактеріями E. coli.
Дослідження оптичних властивостей титану (IV) оксиду, допованого оксидами рідкісноземельних металів, підтверджує зменшення ширини забороненої зони зразків на основі комерційного P25 TiO2 (Eg = 3,33 еВ) на 0,06-0,09 еВ, що сприяє зростанню фотокаталітичної активності. При цьому зразок синтезованого гідротермальним методом TiO2 та доповані зразки на його основі мають меншу енергію забороненої зони (3,27 еВ), яка не змінюється при допуванні.
Ренгенофазовий і рентгеноструктурний аналіз зразків чистого TiO2 і TiO2, допованого Sm2О3, показав, що одержані матеріали є нанокристалічними. Фазовий склад зразків на основі P25 TiO2 представлений сумішшю анатазу і рутилу з великим розміром кристалітів (15-23 нм), зразки на основі HT TiO2 складаються з суміші анатазу і брукіту з малим розміром кристалітів (4-7 нм). Засобами скануючої електронної мікроскопії було встановлено, що допування рідкісноземельними металами не змінює морфологію TiO2. При цьому результати енергодисперсійного рентгенівіського мапування і рентгенівської фотоелектронної спектроскопії підтверджують утворення шару Sm2O3 на поверхні TiO2. Методом низькотемпературної адсорбції-десорбції азоту встановлено, що зразки на основі синтезованого титану (IV) оксиду мають більшу питому площу поверхні (202-220 м2/г), ніж зразки на основі комерційного зразка P25 TiO2 (57-61 м2/г) і, як наслідок, кращі адсорбційні властивості.
Фотокаталізатори складу TiO2-SnO2, одержані із використанням прекурсору SnCl2×2H2O під час синтезу, мають найвищу ефективність у фотокаталітичній деградації антибіотика ципрофлоксацину в ультрафіолетовому світлі. Допування комерційного зразка фотокаталізатора P25 TiO2 cтануму (IV) оксидом або самарію (IV) оксидом або обома оксидами одночасно не призводить до зростання ефективності мінералізації антибіотика ципрофлоксацину під дією штучного видимого світла. Навпаки, допування синтезованого титану (IV) оксиду самарію (IV) оксидом або cтануму (IV) оксидом та самарію (IV) оксидом одночасно призводить до зростання ефективності мінералізації ципрофлоксацину, особливо у видимому діапазоні світла. Встановлено, що ефективність мінералізації ципрофлоксацину фотокаталізатором на основі синтезованого TiO2, який містить 1 мас.% Sm, у видимому світлі вища на 5 % порівняно з комерційним зразком EVONIK AEROXIDE TiO2 P25.
Дата реєстрації
2023-03-23
Додано/оновлено в НРАТ
2023-03-23 / 2026-07-01
