Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U100257, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 07-04-2023 Статус Запланована Назва роботи Прогнозування і профілактика порушень фетоплацентарного комплексу у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів. Здобувач Лаба Оксана Володимирівна, Керівник Пирогова Віра Іванівна Опонент Сенчук Анатолій Якович Опонент Скрипченко Наталія Яківна Опонент Геряк Світлана Миколаївна Рецензент Охабська Ірина Іванівна Опис У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства, яке полягає у зниженні частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів та плацентарною дисфункцією шляхом розробки діагностично-лікувальних заходів на основі комплексного дослідження чинників ризику передчасних пологів, клініко-ехографічних, гормональних, мікробіологічних, морфологічних особливостей фетоплацентарного комплексу. Для досягнення мети були поставлені завдання провести ретроспективний аналіз менеджменту вагітних із ризиком і загрозою передчасних пологів в умовах реальної клінічної практики; вивчити стан мікробіоти піхви, ультрасонографічні, біохімічні, гормональні особливості фетоплацентарного комплексу у вагітних із ризиком і загрозою передчасних пологів; дослідити морфологічні особливості і стан рецепторного апарату плаценти у жінок із передчасними пологами; обґрунтувати, розробити, впровадити й оцінити ефективність диференційованих профілактично-лікувальних заходів у жінок із чинниками ризику передчасних пологів. Відповідно дизайну дослідження для досягнення мети і вирішення поставлених завдань робота виконувалась у три етапи. Перший етап передбачав ретроспективний аналіз медичної документації у 300 жінок з передчасними пологами у 22-27; 28-33 і 34-36 тижні вагітності. На другому етапі проведено проспективне дослідження із залученням 180 вагітних (основна когорта): контрольна – 30 умовно здорових вагітних; І група – 73 вагітних із загрозою передчасних пологів; ІІ група – 77 вагітних із чинниками ризику передчасних пологів. На третьому етапі проведено обґрунтування, удосконалення, впровадження й оцінка ефективності диференційованих діагностичних і профілактично-лікувальних заходів у жінок із ризиком передчасних пологів та плацентарної недостатності. Отримані у дисертаційній роботі дані поглиблюють та розширюють сучасні уявлення щодо зв’язку обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу, ускладнень першої половини вагітності, запальних та дисбіотичних процесів піхви, дефіциту вітаміну D з розвитком плацентарної дисфункції та ризиком передчасних пологів у жінок груп ризику. На основі отриманих результатів дослідження запропоновано комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів щодо попередження передчасних пологів і зниження акушерських і перинатальних ускладнень, який впроваджено у роботу закладів охорони здоров’я м.Львова та Луцька. Доведено ефективність диференційованої прегравідарної підготовки пацієнток із чинниками ризику передчасних пологів. Оцінка запропонованих заходів згідно критеріїв ефективності показала зниження частоти загрози раннього викидня у 5,2 рази, безсимптомної бактеріурії у 2,7 рази, загрози пізнього викидня у 3,1 рази, передчасного розриву плодових оболонок у 5,4 рази; зниження частоти передчасних пологів у 6,5 рази за відсутності таких у 22-33+6 тижні; зниження частоти синдрому затримки росту плода у 3,1 рази і дистресу плода у 4,0 рази, що, відповідно, знизило частоту розродження операцією кесарева розтину у 2,1 рази та перинатальних ускладнень. Дата реєстрації 2023-05-02 Додано в НРАТ 2023-05-02 Закрити