Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U100291, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 10-05-2023 Статус Запланована Назва роботи Залучення амінооксидаз до розвитку патологічних станів нирки та легені Здобувач Гудкова Ольга Олексіївна, Керівник Дробот Людмила Борисівна Опонент Лущак Володимир Іванович Опонент Столяр Оксана Борисівна Рецензент Шиманський Ігор Олександрович Рецензент Данилович Юрій Володимирович Опис Дисертаційна робота присвячена дослідженню залучення чотирьох представників родини амінооксидаз: FAD-вмісної поліамінооксидази та мідь–вмісних ензимів, диамінооксидази, розчинної і мембранозв’язаної форм семікарбазидчутливої амінооксидази, позаклітинної лізилоксидази до розвитку патологічних станів нирки та легені, а також потенційний вплив семікарбазиду, інгібітора мідь-вмісних амінооксидаз, на прояви захворювань. В роботі використано наступні методи: моделювання гострих та хронічних захворювань нирки та легені у лабораторних тварин (гліцерол-індукованого рабдоміолізу, стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету 1 типу та Блеоміцин С-індукованого фіброзу легені у щурів, овальбумін-індукованої бронхіальної астми у мурчаків), клітинної та молекулярної біології (модель високоінвазивних клітин карциноми легені Льюїс з пригніченням рівня експресії адапторного протеїну Ruk/CIN85), Вестерн-блот аналіз, препаративної біохімії та диференційного центрифугування, спектрофотометрія, спектрофлуорометрія, цитофлуорометрія, імуноензимний аналіз, ЕПР-спектроскопія, світлова мікроскопія, гістологічні та морфометричні дослідження, статистичний аналіз. За отриманими в ході роботи результатами вперше показано багаторазове підвищення відносно контролю рівнів активностей досліджених амінооксидаз: в нирці, органі-мішені рабдоміолізу (семікарбазидчутливої амінооксидази, поліамінооксидази, диамінооксидази) та цукрового діабету (семікарбазидчутливої амінооксидази) за умов їх моделювання у щурів; легені, органі-мішені бронхіальної астми, відтвореної у мурчаків, (лізилоксидази, семікарбазидчутливої амінооксидази, диамінооксидази) та пульмонологічного фіброзу у щурів (лізилоксидази, семікарбазидчутливої амінооксидази, диамінооксидази, поліамінооксидази). Виявлено взаємозв’язок між функціонуванням амінооксидаз та метаболізмом активних форм азоту. Оригінальними є дані, що потужне зростання активності семікарбазидчутливої амінооксидази в нирці щурів за умов розвитку діабету супроводжується підвищенням рівня показників нітрозативного стресу в крові та печінці, тоді як за умов діабету, ускладненого рабдоміолізом, зв’язування надмірної кількості активних форм азоту в тканинах піддослідних тварин як вільним Fe3+, так і Fe2+ в складі залізосірчаних комплексів протеїнів призводить до нормалізування низки біохімічних показників. На моделях овальбумін-індукованої бронхіальної астми у мурчаків та блеоміцин-індукованого фіброзу легені у щурів вперше продемонстровано безпосередню участь мідь-залежних амінооксидаз (лізилоксидази, семікарбазидчутливої амінооксидази, диамінооксидази) у розвитку патологічного стану легені шляхом застосування їх необоротного інгібітора семікарбазиду. Вперше встановлено, що пригнічення експресії адаптерного протеїну Ruk/CIN85 у високоінвазивних аденокарциномних клітинах легені миші Льюїс супроводжується узгодженим зниженням як рівнів активностей досліджуваних амінооксидаз, так і ензимів/метаболітів, залучених до реалізації ефекту Варбурга, що вказує на безпосередню їх причетність до канцерогенезу. В дослідах in vitro продемонстровано, що метаболічне перетворення семікарбазиду в організмі відбувається за участі цитохромів P-450 мікросомної фракції печінки з утворенням формальдегіду, амонію та оксиду азоту, які, залежно від концентрації інгібітора, можуть зумовлювати прояв токсичних ефектів. Монооксигеназна система печінки виявилась нечутливою до семікарбазиду в концентрації нижче 1,5 мМ. Отримані в ході дисертаційного дослідження результати дають підстави для загального висновку: досліджені амінооксидази є джерелом оксидативного, карбонільного та нітрозативного стресу, що робить їх причетними до розвитку патологічних станів нирки та легені, тоді як рівні їх активностей відповідають ступеню перебігу захворювання; також ці показники є маркерами змін метаболізму активних форм азоту і зазнають впливу in vivo специфічного інгібітора, семікарбазиду, що може бути використано в розробці терапевтичних підходів у програмах комплексного лікування системних захворювань. Дата реєстрації 2023-05-18 Додано в НРАТ 2023-05-18 Закрити