Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U100305, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 19-05-2023 Статус Запланована Назва роботи Персоніфіковані підходи до інгаляційної терапії гіпертонічними розчинами хлориду натрію у дітей з муковісцидозом в залежності від бронхіальної реактивності Здобувач Скрябіна Катерина Вікторівна, Керівник Ільченко Світлана Іванівна Опонент Леженко Генадій Олександрович Опонент Речкіна Олена Олександрівна Рецензент Абатуров Олександр Євгенович Рецензент Литвинова Тетяна Валеріївна Опис Дисертація присвячена підвищенню ефективності інгаляційної терапії гіпертонічними розчинами хлориду натрію (ГРХН) у дітей з муковісцидозом (МВ) шляхом персоніфікованих підходів до їх призначення на підставі вивчення неспецифічної бронхіальної реактивності. Для досягнення поставленої мети було проведено ретроспективний аналіз медичної документації 78 дітей з МВ для визначення клініко-анамнестичних особливостей перебігу захворювання, клініко-лабораторне та функціонально-інструментальне дослідження 59 дітей з МВ віком від 1 до 18 років, що увійшли до основної групи та динамічно спостерігались. В якості групи порівняння обстежено 14 дітей з хронічним бронхітом (ХБ) без МВ та 21 дитина без хронічної бронхолегеневої патології. Аналіз молекулярно-генетичного дослідження показав, що у 10 (20,0%) хворих дітей було ідентифіковано «легкі», а у 40 (80,0%) пацієнтів – «тяжкі» мутації. Найбільш розповсюдженою мутацією серед дітей з МВ м. Дніпра була F508del (71,2%), яка була виявлена у 17 хворих (28,8 %) в гомозиготному стані та у 25 (42,4 %) – в компаунд-гетерозиготному стані. Серед останніх частіше зустрічались комбінації F508del/2184insA (n=7, 11,9%) та F508del/N1303K (n=7, 11,9%), що також відносяться до «тяжких» мутацій. Діти з мутацією F508del/IVS12+2T>C (n=3, 5,1%) були віднесені до групи «легких» за рахунок наявності другої «легкої» мутації. Порівняння фенотипічних особливостей муковісцидозу у дітей в залежності від стану мутації F508del не виявило достовірних відмінностей в перебігу захворювання, за винятком більш раннього формування легеневої гіпертензії у хворих із гомозиготним станом (47,1% проти 16,0%, p<0,05). На підставі багатофакторного підходу до оцінки ймовірності гіперреактивності бронхів найбільш вагомими прогностичними предикторами ГРБ у хворих на МВ виявилися: наявність АБЛА (І=6,18), поява сухих свистячих хрипів в легенях при аускультації під час процедури (І=3,76), зниження ОФВ1 на 7% і більше від початкового рівня після інгаляції 3% розчину NaCl (І=6,18) чи на 10% і більше – 7% розчину NaCl (І=7,12), а також підвищення вмісту FeNO на ≥ 8% від початкового рівня (І=2,77). При цьому наявність у хворих АБЛА, а також зниження ОФВ1 на ≥ 7% від початкового рівня після інгаляції 3% розчину NaCl можуть бути самостійними критеріями ГРБ. Встановлено, що хворі на МВ з гіперреактивністю бронхів мали більш несприятливий перебіг захворювання, ніж пацієнти без ГРБ. Так, у хворих з ГРБ частіше виникали загострення хронічного бронхолегеневого процесу (4,0 [2,0; 4,0] проти 2,0 [0,0; 4,0]; p<0,01) та ДН (52,9 % проти 26,1 %; p<0,1). На підставі отриманих клініко-анамнестичних, молекулярно-генетичних, функціонально-інструментальних даних при виконанні інгаляційних тестів зі зростаючими концентраціями ГРХН були розроблені зручні для застосування у практичній медицині прогностичні шкали, що дозволяють прогнозувати рівень ризику розвитку синдрому ГРБ у дітей (в т.ч. дошкільного віку), хворих на МВ, та можуть використовуватись на різних етапах надання медичної допомоги для проведення персоніфікованого підбору ГРХН та вибору превентивної брохолітичної терапії за потребою. Дата реєстрації 2023-05-23 Додано в НРАТ 2023-05-23 Закрити