Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U100325, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Профілактика та корекція розладів адаптації у студентів, що перенесли психоемоційний стрес

Здобувач

Шарун Анастасія Ігорівна,

Керівник Юр’єва Людмила Миколаївна
Опонент Кожина Ганна Михайлівна
Опонент Пшук Наталія Григорівна
Опонент Опря Євген Васильович
Рецензент Шустерман Тамара Йосипівна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

31-05-2023

Опис

Дисертацію присвячено питанню превенції несприятливих наслідків медичного характеру дезадаптивних розладів у студентів закладів вищої освіти, що перенесли психоемоційний стрес, комплексній програмі діагностичних, терапевтичних та реабілітаційних заходів, спрямованих на їх попередження та корекцію. Мета дослідження – на підставі аналізу клініко-анамнестичних, клініко-психопатологічних та клініко-психологічних особливостей здобувачів вищої освіти розробити принципи комплексної диференційованої поетапної системи корекції та програми профілактики розладів адаптації у студентів, що перенесли психоемоційний стрес. Для вирішення поставленої мети з дотриманням принципів біоетики і деонтології було проведено комплексне соціально-демографічне, клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження 249 студентів обох статей. Дослідження проводилося на базі Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ) і Дніпровського базового медичного коледжу (ДБМК). Встановлено, що найвищий ризик формування наявних ознак розвитку дезадаптації з високим рівнем вірогідності відзначався у студентів з високим рівнем астенії за ШАС, який помітно корелював з вираженістю психопатологічної симптоматики за методикою SCL-90-R, загальним показником ситуаційної тривоги, особистісної тривожності і його окремих складових за методикою ІТТ; а також помітно погіршував загальну якість життя і психологічного благополуччя (p<0,001). За отриманими даними можливо констатувати, що типологічні особливості осіб з ризиком розвитку розладів адаптації (тривожний тип акцентуації, застрягаючий тип, екзальтований тип) за отриманими даними можуть виступати підґрунтям підсилення психопатологічної симптоматики (p<0,001). Відповідно до результатів, у студентів-медиків з високим рівнем вірогідності розвитку розладів адаптації спостерігалось зниження усіх базисних складових відчуття психологічного благополуччя, що значущо впливало на тяжкість психопатологічної симптоматики за всіма показниками і максимально за рахунок індексу GSI, індексу проявів симптоматики PSI та індексу виразності дістресу PDSI за методикою SCL-90-R (p<0,001), також на виразність астенії (p<0,001) та стан високої ситуативної тривоги та особистісної тривожності (p<0,001). За узагальненням даних зниженню якості життя у студентів-медиків, що перенесли психоемоційний стрес, сприяли важкість психопатологічної симптоматики за SCL-90-R, виразність астенії за ШАС, високий рівень як особистісної, так і ситуаційної тривожності зі складовими за методикою ІТТ (p<0,001). Після проведення корекційних, терапевтичних і профілактичних заходів проводився контроль, підтримка і закріплення результатів. Аналіз динаміки психопатологічної симптоматики показав значну редукцію симптоматики тривожного та депресивного спектра, зменшення астенії, нормалізацію емоційного стану. Спостерігалось достовірне нівелювання клінічних симптомів, що відображалось у контрольному психометричному обстеженні. На підставі отриманих даних обґрунтовано й розроблено комплекс заходів медичного, учбово-професійного і психосоціального характеру. Отриманий алгоритм раннього виявлення студентів з ознаками стрес-асоційованих розладів та запропонована комплексна поетапна диференційована система корекції й програми профілактики розладів адаптації дозволяє понизити рівень захворюваності непсихотичними психічними розладами, у тому числі дезадаптивними. Наукова новизна одержаних результатів: у дисертаційній роботі розширені та доповнені наукові уявлення про специфічність проявів розладів адаптації в професійних групах, які переживають стрес соціальних змін, а саме в групі здобувачів вищої освіти медичного профілю, у студентів внутрішньо переміщених особах, дітей воїнів АТО тощо. Уперше представлені клініко-психопатологічні особливості розладів адаптації у студентів, що перенесли психоемоційний стрес; систематизовано індивідуально-психологічні особливості та патопсихологічні механізми формування непсихотичних психічних розладів у групах підвищеного ризику; визначені соціально-психологічні закономірності формування розладів адаптації у студентів медичних закладів вищої освіти, що перенесли психоемоційний стрес. Розроблено і впроваджено комплексну поетапну диференційовану систему корекції та програму профілактики розладів адаптації у студентів, що перенесли психоемоційний стрес, спрямовану на ефективне подолання проявів психосоціальної дезадаптації і пов'язаних із стресом розладів, та подальшу профілактичну роботу, проведений аналіз їх ефективності. Уперше представлена схема організації медико-психологічного моніторингу психічного здоров'я, з точки зору персоніфікованого мультимодального підходу, комплексні заходи медичного, учбово-професійного і психосоціального характеру, задля пониження рівня ризику захворюваності непсихотичними психічними розладами, у тому числі і дезадаптивними