Дисертація доктора філософії. Лесіцький Маркіян Юрійович. Обґрунтування підвищення резистентності емалі зубів у дітей при лікуванні зубощелепних аномалій незнімною ортодонтичною апаратурою

Реєстраційний номер

0823U100397, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

19-06-2023

Статус

Захищена

Назва роботи

Обґрунтування підвищення резистентності емалі зубів у дітей при лікуванні зубощелепних аномалій незнімною ортодонтичною апаратурою

Здобувач

Лесіцький Маркіян Юрійович,

Керівник Смоляр Ніна Іванівна
Опонент Потапчук Анатолій Мефодійович
Опонент Каськова Людмила Федорівна
Рецензент Колесніченко Олександр Володимирович
Рецензент Мірчук Богдан Миколайович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Опис

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності профілактики карієсу зубів у дітей при лікуванні зубощелепних аномалій незнімною ортодонтичною апаратурою. Отримані результати дослідження дозволили обґрунтувати шляхи підвищення резистентності емалі у дітей із зубощелепними аномаліями при лікуванні незнімною ортодонтичною апаратурою з урахуванням рівнів резистентності емалі та застосування профілактичних засобів, спрямованих на профілактику карієсу зубів. На основі клінічного обстеження 1167 дітей віком 6-16 років встановлено, що поширеність зубощелепних аномалій (ЗЩА) у обстежених дітей, в середньому, становить 63,67±1,41%, при чому поширеність аномалій окремих зубів становить 5,48±0,67%, аномалій зубних рядів - 41,30±1,44%, аномалій прикусу – 32,65±1,37%. Аналіз результатів обстеження показав, що, поширеність карієсу постійних зубів у дітей із ЗЩА, в середньому, становить, 79,27±1,49% при інтенсивності 3,78±0,23 зуба, тоді як у дітей без ЗЩА – на 36,63% нижча (58,02±2,40%, р<0,001) при значенні інтенсивності 2,90±0,25 зуба, р<0,01. Найвище значення інтенсивності карієсу постійних зубів встановлено у дітей із перехресним (3,94±0,63 зуба), відкритим (3,78±0,61 зуба) та дистальним прикусами (3,29±0,35 зуба). 3 Стійкість твердих тканин зубів до каріозного процесу залежить від резистентності емалі. Результати дослідження свідчать, що у 34,32±1,74% дітей із ЗЩА виявлено карієсрезистентну емаль (КР), що значно менше порівняно з дітьми з умовнорезистентною та карієссприйнятливою емаллю (УР-КС) (65,68±1,74%, р<0,001). У групі дітей без ЗЩА ця різниця незначно виражена і становить – 46,93±2,42% та 53,07±2,42%, відповідно, р>0,05. Виявлено, що існує зв'язок між карієсрезистентністю емалі та фізичними параметрами ротової рідини. У дітей із КР емаллю та ЗЩА встановлено вищі значення рН ротової рідини, нижчі показники її в’язкості та вищі значення швидкості слиновиділення у порівнянні із дітьми із УР-КС емаллю. Натомість, для обстежених дітей із ЗЩА та УР-КС емаллю характерними виявились: суттєве зменшення загального об’єму ротової рідини, зсув реакції у кислий бік, підвищення її в’язкості та зниження швидкості слиновиділення. Такі зміни фізичних властивостей ротової рідини у дітей із ЗЩА та УР-КС емаллю мають важливе значення у патогенезі розвитку карієсу зубів, так як при таких станах функція ротової рідини переходить із мінералізувальної у демінералізувальну.

Дата реєстрації

2023-06-21

Додано/оновлено в НРАТ

2023-06-21 / 2026-07-01