Реєстраційний номер
0823U100419, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-06-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Збереженість ягід суниці за післязбиральної обробки хітозаном
Здобувач
Благополучна Анастасія Геннадіївна,
Керівник Швець Олег Віталійович
Керівник Слободянюк Наталія Михайлівна
Опонент Прісс Олеся Петрівна
Опонент Летута Тетяна Миколаївна
Рецензент Паламарчук Ігор Павлович
Рецензент Муштрук Михайло Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
Метою дисертаційної роботи було оцінювання впливу хітозану на післязбиральну якість ягід суниці. Аналізом кореляційної залежності встановлено, що кількість опадів істотно впливає на масу ягід суниці (r= 0,92). Із збільшенням кількості опадів маса збільшувалась, що обумовлено накопиченням великої кількості вільної вологи у міжклітинному просторі плоду. Досліджено, що у роки коли температура повітря у травні була вище 17 ̊С ягоди накопичували 0,91–1,1 % органічних кислот, проте за температури 12,5 ̊С вміст органічних кислот становив 0,76%. Щільність тканин залежала від ВВП (r= -0,96). Найменший показник був за підвищеної відносної вологості повітря при цьому ягоди були вразливі до механічних пошкоджень та швидко втрачали привабливий зовнішній вигляд. В середньому за роки досліджень ягоди суниці накопичували у своєму складі 9,6 % СРР; 6,0 цукрів; 0,92 % органічних кислот та 65,1 мг/100 г аскорбінової кислоти. Аналіз динаміки втрат маси ягід суниці протягом чотирнадцяти діб зберігання показав, що оброблення розчином хітозану сприяє зменшенню цих втрат на 0,5 – 4,7 % порівняно з контролем у зразках, що зберігали з вільним доступом повітря та на 0,7 – 4,4 % у МГС. Масова частка СРР знижувалась протягом всього терміну зберігання. Досліджено, що попередня обробка ягід сприяла зменшенню втрат масової частки сухих розчинних речовин на 0,2 – 1,9 % та 0,4 – 1,7 % залежно від способу зберігання. Встановлено сильну пряму кореляційну залежність між м.ч. СРР та концентрацією розчину хітозану (r=0,95; r=0,98). Доведено, що застосування їстівного хітозанового покриття концентрацією від 0,2 % дає можливість сповільнювати небажані фізіологічні зміни, які призводять до втрат сухих розчинних речовин. Середня інтенсивність дихання свіжих ягід суниці становила 34,6 мг СО2·кг/год. Цьому сприяло зниження температури до 0±2 ̊С. Під час подальшого зберігання інтенсивність дихання поступово знижувалась у всіх зразках, проте найменшою була у варіантах з концентрацією обробки хітозаном 0,5 % становивши 1,9 та 2,3 СО2·кг/год залежно від способу зберігання. Наявність хітозанової плівки сповільнила процес дихання відповідно зменшуючи втрати органічних кислот на 0,03 – 0,19 % за зберігання з вільним доступом повітря та 0,01–0,15 % у модифікованому газовому середовищі і цукрів на 0,2–1,1 % та 0,3–1,6 %. Найбільший вміст аскорбінової кислоти в кінці зберігання зафіксований у зразку з концентрацією обробки 0,5 %, який становив 35,4 мг/100 г у варіанті за вільного доступу повітря та 37,8 мг/100 г у МГС, що на 11,6 та 11,4 мг/100 г більше від контролю. Доведено, що післязбиральна обробка ягід суниці розчинами хітозану має
позитивний вплив на збереженість фізичних показників зменшуючи втрати маси на 5,6 – 5,8 %; щільність тканин на 0,02 кг/см2 ; рівень рН на 0,6–0,7 порівняно з контролем. За роки досліджень встановлено, що ягоди суниці в основному уражувалися чотирма грибковими захворюваннями: Botrytis cinerea, Rhizopus stolonifera, Mucor та Aspergillus niger. Розроблено технологію нанесення хітозану на поверхню ягід суниці
шляхом повного занурення ягід у розчин. Розроблено технологію нанесення хітозану на поверхню ягід суниці шляхом обприскування.
Дата реєстрації
2023-06-28
Додано/оновлено в НРАТ
2023-06-28 / 2026-07-01
