Знайдено документів: 1
Інформація × Реєстраційний номер 0823U100421, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-05-2023 Статус Запланована Назва роботи Форми та способи реалізації принципу гендерної рівності за трудовим законодавством України. Здобувач Світовенко Дарина Вікторівна, Керівник Венедіктов Сергій Валентинович Опонент Дибань Максим Петрович Опонент Теремецький Владислав Іванович Рецензент Сахарук Ірина Сергіївна Рецензент Сіроха Дмитро Ігорович Опис Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 - право. - Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України. - Київ, 2023. Дисертаційна робота є науковим дослідженням, яке присвячено розробці теоретико-правової характеристики форм і способів реалізації принципу гендерної рівності за трудовим законодавством України та встановленню напрямів подальшого вдосконалення правового регулювання реалізації цього принципу у сфері праці та зайнятості. На сьогоднішній день поняття «гендер» розглядається як соціальна конструкція, що відображена у трудовому законодавстві й визначає без будь- якої дискримінації ролі чоловіків і жінок у сфері праці та зайнятості. Таким чином, принцип гендерної рівності за трудовим законодавством є засадою, яка вимагає, щоб, по-перше, будь-яка особа незалежно від її статі володіла загальним трудоправовим статусом, могла безперешкодно реалізувати цей статус у максимально рівних (інклюзивних) умовах здійснення свободи праці, трудового потенціалу, а також мала можливість бути захищеною від гендерної дискримінації у сфері праці та зайнятості, по-друге, фактори приналежності до певної статі, що знижують соціальну безпеку працівника (працівниці), були ліквідовані або ж компенсовані заходами позитивної гендерної дискримінації. Виконання цих основних вимог вказаного принципу є формальною реалізацією принципу гендерної рівності у сфері праці та зайнятості. Сприяє цьому те, що в трудовому законодавстві України принцип гендерної рівності врегульовується згідно з переважно позагендерним підходом. Виконання вимог принципу гендерної рівності за трудовим законодавством України не є хаотичним, воно здійснюється відповідно до конкретних форм і за рахунок використання відповідних способів реалізації цього принципу. Форми реалізації принципу гендерної рівності за трудовим законодавством України є зовнішньо вираженими напрямами реалізації засади рівності усіх працівників незалежно від їх статі. Ці форми бувають двох типів: активні форми (виконання, використання, застосування відповідних норм трудового законодавства); пасивні форми (дотримання трудових прав і можливостей працівників незалежно від їх статі). Натомість способи реалізації принципу гендерної рівності за трудовим законодавством України - це фактичні діяння (дії, бездіяльність), а також прийоми, які вчиняються уповноваженим суб'єктом для формування гендерно нейтрального правопорядку в сфері праці та зайнятості.При цьому такі способи поділяються на способи позитивного, превентивного та захисного характеру. На етапі підбору працівників принцип гендерної рівності реалізовується як в активній, так і в пасивній формі. Активними формами реалізації цього принципу під час підбору працівників є: створення умов для забезпечення гендерної рівності під час підбору працівників; дія режиму гендерно-правової експертизи локальних актів; забезпечення гендерно-правової мотивації і аргументації вибору кандидата на вакантну посаду. У пасивних формах принцип гендерної рівності здійснюється на етапі підбору працівників, зокрема, шляхом непорушності гендерної рівності під час визначення посадових обов'язків, які виконуються на вакантній посаді, непорушності гендерної рівності в процесі визначення підстав і умов участі працівника в конкурсному відборі на вакантну посаду, забезпечення гендерної нейтральності проведення конкурсного відбору кандидатів на вакантну посаду та обрання кандидата на вакантну посаду. Під час укладання трудового договору принцип гендерної рівності реалізовується в активній формі за допомогою врахування особливих об'єктивних потреб особи, обумовлених її гендерними рисами. У пасивній формі вказаний принцип на цьому етапі здійснюється шляхом непорушення гендерної рівності в контексті визначення посадових обов'язків, недопущення запитування в особи, з якою укладається трудовий договір, гендерно чутливої інформації, отримання якої не передбачено трудовим законодавством, недопущення сексуальних домагань, наруги та інших дій дискримінаційного характеру, недопущення покладання на працівників додаткових функцій з гендерних мотивів. Реалізація принципу гендерної рівності під час перебігу трудових правовідносин здійснюється в таких активних формах: здійснення заходів позитивної гендерної дискримінації на цьому етапі; узгодження гендерних потреб працівника із впровадженням стандартів гідної праці та стандартів гуманізації праці тощо. Пасивними формами реалізації вказаного принципу в рамках перебігу трудових правовідносин є: додержання вимог принципу гендерної рівності у контексті забезпечення свободи праці; дотримання вимог гендерно нейтральної реалізації заходів заохочення та негативного дисциплінування працівників; додержання вимог позитивної гендерної дискримінації. Дата реєстрації 2023-06-29 Додано в НРАТ 2023-06-29 Закрити
Дисертація доктор філос.
3
Світовенко Дарина Вікторівна. Форми та способи реалізації принципу гендерної рівності за трудовим законодавством України. : Доктор філософії : спец.. 081 - Право : дата захисту 2023-05-26; Статус: Захищена; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 0823U100421.
Знайдено документів: 1

Оновлено: 2026-03-14