Інформація
Реєстраційний номер
0823U100427, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-06-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Ураження кісток у хворих на цироз печінки: частота та характер; особливості патогенезу та клінічних проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини; їх діагностична цінність; прогноз ймовірности порушення структури кісток
Здобувач
Дробінська Наталія Вікторівна,
Керівник Абрагамович Орест Остапович
Опонент Хухліна Оксана Святославівна
Опонент Бабінець Лілія Степанівна
Рецензент Комариця Орест Йосифович
Рецензент Бондаренко Ольга Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Опис
У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й нове розв’язання актуального наукового завдання – удосконалити діагностику й визначити прогноз імовірности порушення структури кісток у хворих на цироз печінки (ЦП) на основі: дослідження частоти й характеру порушення структури кісток; вивчення особливостей патогенезу та клінічних проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини (МЩКТ); з’ясування їх діагностичної цінности; оцінки ризику виникнення переломів і його діагностичної цінности; визначення посттестової ймовірности порушення структури кісток загалом і остеопенії та остеопорозу зокрема. Порушення структури кісток і його прояви достовірно частіше трапляються у хворих на ЦП, ніж у практично здорових осіб. Поширеність порушення МЩКТ серед хворих на ЦП становить 80,00 %, із яких на остеопенію припадає 51,11 %, на остеопороз – 28,89 %. Ураження кісток у хворих на ЦП мають певні особливості патогенезу та клінічних проявів. Діагностично цінним для остеопенії є високочутливе зменшення (зм) ліпопоротеїдів високої щільности (ЛПВЩ) (чутливість 93,48 %; р < 0,001; коефіцієнт асоціації 0,87), а для остеопорозу – середньочутлива констеляція показників еритрограми «зм MCV+збільшення (зб) RDWS» (чутливість 83,33 %; р = 0,045; коефіцієнт асоціації 0,63), високоспецифічна констеляція «зм RBC+зм MCV+зб RDWS» та її поєднання зі зм HGB і/або зм HCT і/або зб RDWС (специфічність 100,00 %; р = 0,029; коефіцієнт контингенції 0,38), середньочутливе зб лужної фосфатази (чутливість 80,77 %; р = 0,049; коефіцієнт асоціації 0,62), високочутливе зм ЛПВЩ (чутливість 100,00 %; р < 0,001; коефіцієнт контингенції 0,61), високоспецифічний одночасний прояв п’яти досліджуваних лабораторних синдромів ЦП (специфічність100,00 %; р = 0,031; коефіцієнт контингенції 0,36), високоспецифічна наявність попередніх переломів (специфічність 94,44 %; р = 0,002; коефіцієнт асоціації 0,89), середньоспецифічна нормальна маса тіла (специфічність 72,22 %; р = 0,036; коефіцієнт асоціації 0,61). Низький ризик переломів найчастіше характерний для хворих на ЦП без порушення структури кісток (р ≤ 0,005; коефіцієнт асоціації 0,74 – 0,90); середній ризик – для хворих із остеопенією та є діагностично цінним середньочутливим маркером остеопенії (чутливість 80,43 %; р = 0,028; коефіцієнт асоціації 0,61); високий ризик – для хворих на ЦП із остеопорозом і є діагностично цінним високоспецифічним маркером остеопорозу (специфічність 94,44 %; р = 0,031; коефіцієнт асоціації 0,80). Із наростанням тяжкости ураження кісток у хворих на ЦП підвищується ризик виникнення переломів, як найтяжчого прояву порушення структури кісток (р < 0,001). На основі інформації з анамнезу та рутинного клінічно-лабораторного обстеження хворого на ЦП можна прогнозувати ймовірність порушення структури кісток. Наявність попередніх переломів найімовірніше вказуватиме на порушення МЩКТ загалом і остеопороз зокрема, а їх відсутність – на відсутність остеопорозу. Наявність нормальної маси тіла є ціннішою для прогнозування порушення структури кісток загалом і, за її відсутности, – відсутности остеопорозу. Якщо в еритрограмі хворого на ЦП не буде констеляції «зм RBC + зб RDWS», то найімовірніше в нього не буде остеопорозу, а наявність констеляції «зм RBC + зм MCV + зб RDWS» або її поєднання зі зм HGB, і/або зм HCT і/або зб RDWC, найімовірніше підтвердить остеопороз. Виявлення зм ЛПВЩ у хворого на ЦП вказуватиме на порушення МЩКТ загалом, а якщо маркер відсутній, то порушення структури кісток і остеопороз зокрема будуть відсутні. Якщо хворий на ЦП не матиме зб вмісту лужної фосфатази в крові, то найімовірніше не матиме остеопорозу. Наявність п’яти лабораторних синдромів ЦП одночасно найімовірніше вказуватиме на остеопороз. Виявлення після застосування опитувальника FRAX® у хворого на ЦП низького ризику переломів відповідно до української моделі оцінки ризику переломів, найімовірніше виключить порушення МЩКТ і його прояви. Середній ризик переломів вказуватиме на остеопенію й потребу скерувати пацієнта на дообстеження стану кісток. Виявлення високого ризику переломів найімовірніше діагностує остеопороз і дозволить обґрунтовано призначити патогенетичне лікування.
Дата реєстрації
2023-06-29
Додано/оновлено в НРАТ
2023-06-29 / 2026-07-01
Оновлено: 2026-10-06
