Реєстраційний номер
0823U100432, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-06-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Мовна політика в УРСР (1960 – 1980-х рр.): соціокультурний вимір
Здобувач
Новородовська Наталія Олександрівна,
Керівник Коцур Віталій Вікторович
Керівник Зленко Алла Миколаївна
Опонент Ільницький Василь Іванович
Опонент Січкаренко Галина Геннадіївна
Рецензент Березанська Ірина Михайлівна
Рецензент Левченко Інна Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Опис
У дисертаційній роботі досліджено особливості реалізації мовної політики в УРСР упродовж 1960 – 1980-х рр. у вітчизняній і зарубіжній історіографії, розкрито вплив русифікації на соціокультурне життя та ідентичність населення, здійснено аналіз законодавчої і нормативно-правової бази, яка врегульовувала мовне питання.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена переосмисленням багатьох історичних фактів минулих років з огляду на специфіку сучасного етапу розвитку України. Завдяки відкритому доступу до раніше засекречених архівних документів з’явилася необхідність у детальнішому та ґрунтовнішому вивченні чинників, які сприяли впровадженню російської мови в усі сфери українського соціуму.
Радянська мовна політика 1960 – 1980-х рр. зумовлювала зміну ідентичності населення України, її гібридизацію чи повноцінну асиміляцію та суттєво вплинула на сучасні етнонаціональні й мовні процеси. Ця політика була прихована в низці негласних вказівок, завданням яких було змішування націй, а також тотальна русифікація суспільства. До того ж низка нормативних актів лише засвідчувала наміри компартійного керівництва русифікувати українське суспільство. Наслідки цієї політики відчутні й нині.
Дослідження русифікації стало одним із важливих об’єктів наукового пошуку істориків у 1990-х – на початку 2000-х рр. Учені, застосовуючи критичний підхід, переосмислювали радянську мовну й національну політику і надали власну оцінку зазначеному явищу. Із цієї проблематики частина питань все ж лишається відкритою, особливо стосовно впливу русифікації на національну ідентичність населення радянської України в регіональному розрізі, а також на соціокультурне життя суспільства та зміну світоглядних орієнтирів. Сучасні події актуалізували цю тематику, оскільки мовне питання було ключовим в обґрунтуванні російської агресії кремлівськими пропагандистами.
Детальне вивчення мовного питання в 1960 – 1980-х рр. у соціокультурному вимірі важливе для розуміння сучасних проблем української єдності. У цей період відбулося формування нового денаціоналізованого покоління, яке не сприймало української самобутності й усвідомлювало себе частиною радянського суспільства чи росіянами. Це сприяло маргіналізації певних прошарків населення. Сьогодні важливо зрозуміти ці процеси, віднайти причиново-наслідкові зв’язки із сучасністю і сформувати концептуальні засади збалансованої мовної політики.
Наукова новизна. Дисертаційна робота є першим дослідженням, у якому завдяки комплексному міждисциплінарному підходу здійснено спробу з’ясувати тенденції зміни ідентичності населення під впливом радянської політики русифікації в 1960 – 1980-х рр. Презентовано переосмислення наслідків мовних процесів періоду застою для сучасного українського державотворення.
У результаті здійсненого дослідження вперше:
- на основі міждисциплінарного підходу з’ясовано взаємозв’язок між русифікацією суспільства і зміною національної ідентичності чи її гібридизацією;
- виявлено місце російської мови у зміні світогляду і формуванні пропагандистських матеріалів у ЗМІ;
- детально проаналізовано нові дослідження зарубіжних науковців, присвячені русифікації та асиміляції, і введено результати їхніх праць до сучасного дискурсу із цієї проблематики.
Доповнено:
- наявні результати досліджень щодо наслідків радянської мовної політики для сучасного державотворення України;
- твердження вітчизняних науковців щодо способів і методів русифікації суспільства;
- наукове осмислення ідеологічної ролі російської мови у процесах формування єдиної спільності – «радянського народу», а також висновки науковців щодо місця інших мов у радянському суспільстві.
Набули подальшого розвитку:
- дослідження радянської національної політики та етнонаціональних відносин у другій половині ХХ ст.;
- оцінкові положення щодо становища української мови в радянських реаліях періоду застою;
- вивчення етнонаціональних і мовних процесів минулого, їхні тенденції розвитку під впливом адміністративно-командної системи управління;
- історичні особливості соціокультурного життя в умовах панування радянського авторитарного режиму.
Дата реєстрації
2023-06-30
Додано/оновлено в НРАТ
2023-06-30 / 2026-07-01
