Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U100499, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Субклінічний дефіцит кальцію у дітей раннього шкільного віку: шляхи формування та корекції

Здобувач

Титуса Андрій Васильович,

Керівник Няньковський Сергій Леонідович
Опонент Марушко Юрій Володимирович
Опонент Сорокман Таміла Василівна
Опонент Шадрін Олег Геннадійович
Рецензент Кісельова Марія Миколаївна

На здобуття

Доктор філософії, 14.01.10, Педіатрія

Дата захисту

14-07-2023

Опис

У значної кількості учнів початкової школи харчування є незбалансованим, не забезпечує усіх потреб метаболізму дитини, що швидко росте і інтенсивно розвивається. Серед порушень ХП найчастіше зустрічалось: споживання їжі безпосередньо перед сном (83,6%), часте споживання печива (82,1%), солодощів (71%), булочок (63,7%), пропуски обідів в школі (41%), споживання їжі під час перегляду телевізора (33,6%), нерегулярне харчування (14,3%), недостатній добовий об’єм їжі (13,7%), споживання їжі швидкого приготування (8,4%). Дефіцит денного споживання жирів спостерігався у - у 42,4 %, білків – у 31,4 %, вуглеводів - у 30,2 %, енергії - у 27,3 % дітей 1-4 класів. У 48,8 % дітей цієї вікової групи у добовому споживанні визначено зменшення кількості харчових волокон, у 66,9 % ПНЖК, у 48,3 % - мононенасичених жирних кислот, у 18,0 % - ненасичених жирних кислот. У 90,7 % школярів цієї вікової групи було визначено добовий дефіцит споживання йоду, у 80,8 % - магнію, у 69,2 % - селену, у 64,0 % - заліза, у 62,2 % - кальцію, у 39,0 % - цинку. У 95,4 % школярів спостерігалось недостатнє добове споживання вітаміну Е, у 92,5 % - біотину, у 91,9 % - вітаміну D, у 75,1 % - ретинолу, вітаміну С у 70,9 %, у 40,5 % - фолатів, у 69,9 % - каротину, у 54,6 % - пантотенату, у 39,6 % - рибофлавіну, у 36,6 % - ніацину. За багатьма показниками була визначена достовірна різниця добового споживання нутрієнтів серед хлопців та дівчаток. Згідно аналізу харчової цінності добових раціонів було визначено, що середнє значення добового споживання кальцію становило 750,00 мг (норма – 800мг) на добу [603,00; 949,00] у хлопчиків та 646,00 мг (норма – 800мг) на добу [502,50; 744,50] у дівчат. Недостатнє денне споживання кальцію було визначено у 50,7 % хлопчиків та у 70,7 % дівчат. Середнє значення добового споживання вітаміну D у школярів становило 2,59 мкг (норма – 5 мкг) [1,68; 4,08] у хлопчиків та 1,97 мкг (норма – 5 мкг) [1,19; 3,08] у дівчат. Зменшення споживання вітаміну D згідно статі було визначено у 84,9 % хлопчиків та 96,9 % дівчат. Порівнянням залежності показника кальцію у крові та споживанням нутрієнтів показало, що найчастіше високий показник кальцію у крові спостерігається за наявності високих значень показників споживання вітаміну D (R = 0,45, p < 0,01), вітаміну В12 (R = 0,42, p < 0,01) та вітаміну В6 (R = 0,40, p < 0,01). Малий вміст кальцію у крові мав істотну від’ємну кореляцію з добовим споживанням цинку, тіаміну, заліза (R = -0,40, p < 0,01) та марганця (R = -0,35, p < 0,01). Показник вмісту кальцію у волоссі корелював із показниками вмісту кальцію в крові та добовим споживанням кальцію (R = 0,62, р < 0,01). Максимальні позитивні корелятивні значення спостерігалися між рівнем кальцію у крові та частотою споживання молочних продуктів (p < 0,01). Низький рівень вітаміну D мав кореляцію з недостатнім споживанням фруктів, м’яса, риби та овочів (p < 0,01). У дітей із зниженим добовим споживанням кальцію та вітаміну D можливий розвиток субклінічного дефіциту кальцію. Так, серед 56 здорових дітей із зниженим рівнем добового споживання кальцію та вітаміну D знижений рівень загального кальцію у крові було визначено у 2 хлопчиків (3,6 %) та у 13 дівчат (23,2 %) (p < 0,01), іонізованого кальцію – у 1 хлопчика (1,8 %) та у 8 дівчат (14,3%) (p < 0,01), вітаміну D – у 8 хлопчиків (14,3 %) та у 19 (33,9 %) дівчат (p = 0,02) цієї групи. Знижений вміст кальцію у волоссі був визначений у 8 (14,3%) хлопчиків та у 22 (39,3 %) дівчат (p < 0,01). Корекцію наявного дефіциту кальцію та вітаміну D слід проводити шляхом модифікації дієти із збільшенням споживання молока (при відсутності ознак лактазної недостатності), кисломолочних продуктів, йогуртів та сиру, квасолі і бобів, шпинату, броколі, іншої листової зелені, проростків пшениці, горіхів, кунжутного насіння, риби, сухофруктів на фоні прийому препаратів кальцію з вітаміном D, протягом 3 місяців. Застосування неінвазивного методу дослідження вмісту кальцію у волоссі дозволяє як підтвердити дефіцит кальцію в організмі дитини так і контролювати процес його відновлення. Використання розробленого рівняння лінійної регресії, дозволяє розрахувати персоніфіковані залежності рівня кальцію у крові та волоссі, а також рівня вітаміну D у сироватці крові від ряду наявних аліментарних факторів.