Реєстраційний номер
0823U100560, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-08-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Кримськотатарський пісенний фольклор в академічній і джазовій композиторській практиці
Здобувач
Бекіров Усеін Різайович,
Керівник Афоніна Олена Сталівна
Опонент Микуланинець Леся Михайлівна
Опонент Фабрика-Процька Ольга Романівна
Рецензент Зосім Ольга Леонідівна
Рецензент Грищенко Валентина Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Опис
У дисертації представлено результати комплексного дослідження кримськотатарського фольклору в академічній і джазовій композиторській практиці. Композиторська практика різноманітна: у кожному творі елементи кримськотатарського фольклору представлені автором індивідуальні та неповторні.
Проаналізовано твори композиторів Едема Налбандова, Ельвіри Емір, Різи Бекірова, автора дисертації з акцентом на кримськотатарському пісенному фольклорі. Процес включення фольклору до академічної музики ґрунтувався на традиціях засновників кримськотатарської композиторської школи (Іл. Бахшиш, А. Каврі, А. Рефатов, Я. Шерфедінов).
На основі проведеного музикознавчого аналізу симфонічних творів Е. Налбандова («Варіації» для труби із симфонічним оркестром на тему кримськотатарської народної пісні «Чал атимнин тирнпгьи», «Експромт» для труби з оркестром) відзначено вплив кримськотатарського пісенного фольклору на музичну будову і розвиток творів з мелодико-гармонічними і ритмічними елементами, притаманними народній музиці (інтерваліка, східна орнаментальність, танцювальна ритміка). У творі «Експромт» Е. Налбандова яскраві жанрові контрасти представлені пісенно-танцювальними темами, інтонаційно близькими до кримськотатарського пісенного жанру гірських регіонів «тюркю».
У музикознавчому аналізі твору Ельвіри Емір (камерний твір «Експромт» для скрипки з фортепіано) доведено панування елементів кримськотатарського пісенного фольклору на інтонаційно-ритмічному, жанрово-образному рівнях. Близькість авторського тематизму до фольклору і алюзії до кращих зразків скрипкового репертуару. Із аналізу оркестрового твору Е. Емір «Візерунки Криму» (у виконанні скрипки з фортепіано) відзначено тяжіння авторки до органічного синтезу народних та імпресіоністичних елементів, що відобразилося на образно-тематичній сфери зі східною орнаментальністю, народною імпровізаційністю і речитативністю як характерними ознаками кримськотатарського пісенного фольклору.
Синтез академізму і фольклору переважає у саундтреці Е. Емір до фільму-екранізації трьох новел М. Коцюбинського «Татарський триптих». Музика до вистав Різи Бекірова («Аслихан», «Безіменна зірка», «Крадена наречена», «Материнське серце», «Історія кохання», «Арслан і Мелек», «Казка про злодія Амета і кишенькового злодія Мемета») написана в академічній традицій з переважанням кримськотатарського пісенного фольклору в інтонаційно-образній та ритмо-метричній організації.
У творчості сучасних кримськотатарських авторів і виконавців презентовано специфіку взаємодії фольклору і джазу (ансамбль «Хаят»; співачки С. Османова, С. Джамаладінова, Р. Болатова, Ш. Зморка, Н. Баліч, А. Балич, Е. Серикхаліл, У. Бекіров). З’ясовано, що у творах авторів і виконавців домінують характерні риси джазу з імпровізаційно-складними метроритмами, моделями-зразками (патернами) і мелодійними стандартами. Відзначено оригінальність інструментальних ансамблів, часто з сольними виконавцями. Використання у джазових композиціях кримськотатарського фольклору відбувається через асиміляцію інтонаційних, ладових, тембрових елементів
Уточнено періодизацію кримськотатарського джазового мистецтва від 1970-х по 1990-ті роки – виникненням перших кримськотатарських джазових інструментальних ансамблів на основі стародавніх традицій музичного інструменталізму кримських татар («Сато»). Період 1990-тих – 2020-й років – введення імпровізаційної практики з прямим використанням оригінального фольклорного матеріалу в обробках конкретних народних пісенних або танцювальних мелодій. Виконавці часто звертаються і до імітації народної манери виконання. Кримськотатарський пісенний фольклор у джазових композиціях С. Джамаладінової повною мірою виявляється у виконанні: «Заманили», «I believe in U», «Ти любов моя», «Крила», «Pencereden», «History repeating», «Ой, верше, мій верше», «1944» тощо.
Аналіз авторського циклу «Джазові етюди» для фортепіано написані у стилі етно-джаз. У. Бекіров пише і виконує музику в стилях funk, fusion і ethno-jazz. Вибір етюдного жанру пов’язаний з академічною та імпровізаційно-джазовою традиціями.
Ключові слова: фольклор, композиторська практика, академічна музика, кримськотатарський пісенний фольклор, камерно-інструментальна музика, саундтрек, джаз, жанрова палітра, аранжування, етнокультура, музичний проєкт, біографія композитора.
Дата реєстрації
2023-09-07
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-23 / 2026-07-01
