Реєстраційний номер
0823U100678, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-11-2023
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Біолого-екологічні особливості розмноження і вирощування троянд групи флорібунда та їх використання в озелененні
Здобувач
Бровді Анна Андріївна,
Керівник Поліщук Валентин Васильович
Опонент Ковалевський Сергій Борисович
Опонент Іщук Любов Петрівна
Рецензент Іващенко Ірина Євгеніївна
Рецензент Адаменко Світлана Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Уманський національний університет садівництва
Опис
Дисертаційна робота присвячена актуальним питанням щодо культивування та розмноження сортів троянд групи флорібунда в умовах Правобережного Лісостепу України. У роботі розглянуто адаптивну здатність сортів у процесі вирощування, ступінь впливу лімітуючих факторів на динаміку росту та розвитку рослин, ритми цвітіння, ефективність вегетативного розмноження з урахуванням способів підвищення виходу кількості товарних саджанців, особливості використання сортів троянд групи флорібунда у декоративному садівництві.
Визначено, що тривалість вегетаційного періоду та цвітіння залежить від кліматичних умов та індивідуальних особливостей росту і розвитку досліджуваних сортів. З’ясовано, що найбільш істотно на тривалість та динаміку цвітіння впливають кліматичні фактори у період активної вегетації та літній період. Зокрема, виявлено сильний позитивний кореляційний зв’язок між тривалістю цвітіння та середньою температурою повітря у період активної вегетації (r=0,90) та кількістю днів з температурою повітря вище 15 °С (r=0,84). Визначено, що дефіцит опадів та недостатнє зволоження у літній період позитивно впливають на збільшення кількостей та тривалості перерв у цвітінні. Відповідні коефіцієнти кореляції між тривалістю перерв у цвітінні та сумою опадів і показником середньої вологості повітря у літній період становили r= -0,96 та r= -0,98.
Досліджено залежність сили цвітіння троянд від зовнішніх чинників та індивідуальних особливостей кожного генотипу. Визначено, що сильнорослі розлогі кущі з великою кількістю пагонів мають кращу силу цвітіння. У результаті регресійного аналізу встановлено, що на кількість утворених рослинами суцвіть мають суттєвий вплив наступні показники: кількість основних (r=0,90) і квітконосних бічних пагонів (r=0,91), діаметр куща (r=0,84) та довжини пагонів (r=0,68). З’ясовано, що найбільш істотно на кількість утворених суцвіть впливають середня температура повітря (r= -0,89…-0,99) та сума опадів (r= 0,78…0,98).
За допомогою регресійного аналізу визначено перевідні коефіцієнти (k) для 20 сортів троянд групи флорібунда, значення яких коливалися у межах 0,66-0,73, що дозволить швидко визначити площу поверхні листкової пластинки розрахунковим методом.
Визначено, що акліматизаційне число у троянд групи флорібунда коливається у межах 61-95 балів, що вказує на добру адаптивність та високу перспективність усіх генотипів троянд для використання у декоративному садівництві в умовах проведення досліджень.
З’ясовано, що троянди групи флорібунда добре розмножуються напівздерев’янілими живцями, з середнім відсотком укорінення – 72 %. Досліджено, що обробка стеблових живців стимуляторами росту позитивно впливає на вихід укорінених рослин. Обробка ростовою пудрою Grandis сприяла активному утворенню адвентивних коренів. Кількість коренів першого порядку при її застосуванні зростала у 1,4 – 5,4 разів, другого – у 1,1 – 2,9 разів. Найбільша кількість коренів утворювалася на живцях сорту Carmagnola, з середньою кількістю коренів першого порядку – 23,8 шт., другого – 11,2 шт. Визначено, що при обробці стимулятором росту Grandis, масове укорінення живців наставало, у середньому, на 7 діб раніше, ніж у контрольному варіанті. Також на 13 % зросла частка укорінених живців. З’ясовано, що обробка рослин стимулятором росту Чаркор сприяє формуванню розгалуженої кореневої системи, з максимальними значеннями довжини коренів та пагонів. При його застосуванні середній приріст однорічних пагонів у рослин становив 11,9 см, а довжина коренів – 10,9 см.
Визначено, що живці, заготовлені у перший період активного росту рослин укорінюються на 19 % краще, ніж у другий. З’ясовано, що максимальний вихід товарних саджанців спостерігають при контейнерному дорощуванні рослин з випадом кореневласних рослин не більше ніж 10 %.
Досліджено, що приживлюваність вічок з тонким шаром деревини на 17 % краща, ніж без неї. Варто зазначити, що спосіб окулірування не впливав на вихід садивного матеріалу після зимування. Визначено, що найкраще приживаються окулянти, взяті з медіальної частини пагонів. Відсоток їх приживлюваності, залежно від сорту, коливався у межах 63-83 %.
На основі проведеного комплексного декоративно-господарського оцінювання, визначено цінність та перспективність сортів троянд групи флорібунда для декоративного садівництва. З’ясовано, що сорти Westpoint, Pomponella та Novalis, з загальною кількістю набраних балів 120 і вище є високоперспективним та цінним матеріалом для декоративного садівництва та квітникарства. Сорти Lovely Green, Carmagnola, Arthur Bell, Lilli Marleen, Minerva, Goldelse, Rotkappchen, Friesia, Lavaglut, Iceberg, Santa Monika, Henri Matisse, Bella Rosa, Cream Abundance, Hans Gonewein та Let's Celebrate, Gebruder Grimm мають цінні окремі декоративні та господарсько-біологічні ознаки, що робить їх перспективними для використання в озелененні.
Ключові слова: троянди, флорібунда, ремонтантність, сила цвітіння, декоративність, озеленення, живцювання, стимулятор росту, укорінюваність, вічко, окуліровка.
Дата реєстрації
2023-09-22
Додано/оновлено в НРАТ
2023-09-22 / 2026-07-01
