Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U100833, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-11-2023 Статус Запланована Назва роботи Еколого-фізіологічні особливості аборигенних та інтродукованих видів деревних і чагарникових рослин на девастованих землях Криворіжжя Здобувач Бєлик Юлія Вільєвна, Керівник Лихолат Юрій Васильович Опонент Грицан Юрій Іванович Опонент Бессонова Валентина Петрiвна Рецензент Горбань Вадим Анатолійович Рецензент Барановський Борис Олександрович Опис Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню екологофізіологічних особливостей аборигенних та інтродукованих видів деревних і чагарникових рослин, що природно поширені на девастованих землях Криворіжжя. На прикладі деревно-чагарникових рослинних угруповань порушених земель, було досліджено: таксономічний склад та екологічні групи рослинності, життєвий стан дерев, вміст важких металів та макронутрієнтів в ґрунті та листі рослин, морфометричні та фізіологічні параметри досліджуваних видів, а також запропоновані рекомендації щодо оптимізації заходів заліснення промислових регіонів. Для проведення комплексного аналізу еколого-фізіологічних особливостей аборигенних та інтродукованих видів деревних і чагарникових рослин, було відібрано 6 дослідних ділянок (30 тимчасових пробних майданчиків), які знаходяться в умовах високого техногенного навантаження: території колишнього рудника ім. Ф.Е. Дзержинського, Коломоївського, Жовтневого та Карачунівського гранітних кар’єрів Криворізького залізорудного регіону та ландшафтного заказника місцевого значення «Візирка». Зауважимо, що дослідження проводили на потрушених теритріях, які не були рекультивовані. В якості умовного контролю було обрано ділянки в Гурівському лісі (Кіровоградська область), які віддалені від промислових підприємств. Проаналізовано закономірності утворення техногенно девастованих земель. Встановлено, що основними факторами, які призводять до формування девастованих земель є негативні наслідки чинників натурогенного (наслідки природних процесів) та антропогенного (наслідки діяльності людини) генезису, а також їх комбінації. У результаті досліджень було виявлено, що деревно-чагарникові угруповання девастованих земель Криворіжжя, складаються з 54 видів вищих рослин, що належать до які належать до 34 родів та 18 родин. У межах різних дослідних ділянок існує значна варіабельність кількості видів і родин. Найчисельнішими є родини Rosaceae, Salicaceae, Aceraceae та Ulmaceae, що представлені видами на всіх дослідних ділянках. За екологічними і біоморфічними характеристиками видів деревних та чагарникових рослин, побудовано відповідні спектри біо- та екоморф. Основу деревно-чагарникових рослинних угруповань, що природно поширені на девастованих землях Криворіжжя створюють сільванти (55,5% від зальної кількості видів), інші групи представлені меншою кількістю. Крім того серед життєвих форм за класифікацією К. Раункієра (1934) домінують фанерофіти (98,15%), також зустрічаються хамефіти (1,85%). У спектрі гігроморф найчисельнішими є мезоксерофіти, вони представлені майже 37,04 % від загальної кількості рослин, ксеромезофіти, які налічують 31,48% та мезофіти (27,8%). Екогрупа ксерофітів представлена в найменшій кількості – 3,7%. У трофоморфічних спектрах найчисельнішими є мезотрофи (64,8 % від загальної кількості видів. Наступними, за часткою участі у спектрах, є мегатрофи (13 %) та олігомезотрофи (9,25%). Частка перехідних трофоекоморф є незначною. Аналіз геліоморфічних спектрів виявив переважання геліофітів та сціогеліофітів – кожна екогрупа по 46,3%. Геліосціофіти займають третю позицію та представлені незначною кількістю – 7,41%. У спектрах полленохор переважають ентомофільні деревні та чагарникові види, що природно поширені на девастованих землях Криворіжжя, частка участі яких складає – 74,07%. Анемофільні види становлять меншість – (25,93%). Діаспорохорія представлена різними способами дисемінації: анемохорія переважає в деревно-чагарникових рослинних угрупованнях девастованих земель Криворіжжя та складає 46,41% (від загальної кількості видів), ендозоохорія становить – 42,6%, види-баллісти займають – 7,3%, види синзоохори представлені найменшою кількістю – 3,7% (від загальної кількості видів). За шкалою В. А. Алексєєва (1989) встановлено, що деревні види рослин, які природно поширені на девастованих землях Криворіжжя, мають «ослаблений» життєвий стан за показниками кількості стовбурів (70,18±1,28 умовних балів) і запасів стовбурної деревини (68,46 ± 3,43 умовних балів) та суми площ поперечних перерізів (68,39 ± 2,98 умовних балів). Досліджено таксаційні параметри деревостанів техногенно порушених земель Криворіжжя. З’ясовано, що в складних екологічних умовах суттєво зменшуються біометричні показники дерев: висота дерев зменшуються до 28,8%, діаметр стовбура – до 30,1%, а площа поперечних перерізів та запас стовбурної деревини – до 55,9% та 67,4% відповідно, порівняно з контрольними значеннями (Гурівський ліс, кіровоградська обл.). Проведено аналіз морфологічних параметрів асиміляційного апарату Betula pendula Roth, що природно поширена на модельному Петровському відвалі (м. Кривий Ріг). Відповідно до результатів морфометричного аналізу, в умовах дослідних ділянок Петровського відвалу спостерігається достовірне відхилення лінійних параметрів листків берези повислої щодо контролю. Дата реєстрації 2023-10-11 Додано в НРАТ 2023-11-15 Закрити