Search academic texts

Information × Registration Number 0823U100835, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 27-01-2023 popup.evolution . Title Combined Epidural Anesthesia in the Early Postoperative Period of Patients with Colon Cancer Author Oleksandr O. Tenkach, popup.head Andrii V. Rusyn popup.opponent Ivan Lisnyi popup.opponent Oleksandr A. Halushko popup.review Filip Stepan S. popup.review Kostiantyn Y. Rumiantsev Description У вітчизняних джерелах зазначається дефіцит даних щодо особливостей змін показників раннього післяопераційного відновлення пацієнтів прооперованих з приводу раку ободової кишки за умов реалізації найбільш поширених схем анестезіологічної підтримки на інтра- та постопераційному етапах, незважаючи на те, що даний аспект є обов’язковим компонентом комплексної оцінки успішності проведеного лікування у ранній період спостереження. Метою дослідження було вдосконалення комплексного підходу до анестезіологічного супроводу хворих з раком ободової кишки у ранньому післяопераційному періоді з використанням принципів преемптивної та превентивної аналгезії. Згідно апробованої прогностичної моделі, що характеризувалася достатнім рівнем допасованості, було встановлено, що загальний патерн впливу показника вираженості болю у ранній післяопераційний період на зміни відповідних клінічних параметрів у різних вікових групах та серед осіб різної статі виявився статистично аналогічним, та характеризувався наступним трендом: зростання рівнів NRS провокувало більш виражені статистично обґрунтовані девіації у структурі параметрів ДАТ, САТ та ЧСС відносно рівня норми, а також було асоційовано із довшою тривалістю перебування хворих в умовах стаціонару та вищим ризиком розвитку ускладнень у формі нудоти та блювання. Відтак для підвищення ефективності контролю післяопераційних больових відчуттів та оптимізації складових комплексної оцінки стану хворого у ранній післяопераційний період було запропоновано використовувати наступну схему анестезіологічної підтримки, яка базується на реалізації принципів преемптивної та превентивної аналгезії та виключенні потреби у застосуванні наркотичних середників: - до початку оперативного втручання: прегабалін – 150 мг per os за 12 год до операції, ацетамінофен – 1000 мг в/в до розрізу шкіри, MgSO4 25% – 2500 мг в/в до розрізу шкіри, дексаметазон – 8 мг в/в до розрізу шкіри, декскетопрофен – 50 мг в/в до розрізу шкіри (преемптивна аналгезія); епідуральна анестезія на рівні Th XI-XII за стандартною методикою з уведенням розчину лонгокаїну 0,25% - 4,0 мл як контрольну тест-дозу, та 0,125% розчин лонгокаїну з комбінацією фентанілу 2 мкг/мл на інфузоматі з розрахунку 5,5 – 9,5 мл/год; - індукційний компонент: розчин діпрофолу 1% - 2,0 – 2,5 мг/кг маси тіла в/в, атракуріум 0,5 – 0,6 мг/кг, через 90 сек проводилася інтубація трахеї; підтримка анестезії: розчин діпрофолу 1% на інфузоматі 4-10 мкг/кг/год; міорелаксація: розчин атракуріуму у дозі 0,1 – 0,2 мг/кг; - після закінчення оперативного втручання: нефопам 20 мг/мл – 2,0 мл в/м кожні 8 год (1-доба); ацетамінофен – 1000 мг в/в кожні 8 год (3-доби); декскетопрофен – 50 мг в/в кожні 8 год (3-доби). Для оцінки її клінічної ефективності проводили аналіз стану хворих, прооперованих з приводу раку ободової кишки у ранній післяопераційний період, за умов реалізації різних схем анестезіологічного супроводу у трьох досліджуваних групах: - І група дослідження – безопіоїдна схеми анестезіологічного супроводу з реалізацією заходів преемптивної та превентивної аналгезії, 77 осіб (57-69 років); - ІІ група контролю – анестезіологічна підтримка котрих забезпечувалась за рахунок класичних протоколів із застосуванням опіоїдів, 58 осіб (54-69 років); - ІІІ група порівняння – анестезіологічна підтримка за рахунок модифікованої схеми із проведенням епідуральної анестезії, 54 особи ( 52-71 рік). У результаті проведеного дослідження вперше обґрунтовано доцільність реалізації безопіоїдної схеми анестезіологічної підтримки хворих, що потребують проведення оперативних втручань з приводу патології раку ободової кишки у інтра- та постопераційний періоди, та доведено її клінічну ефективність, базуючись на результатах комплексної оцінки змін параметрів САТ, ДАТ, ЧСС, частоти розвитку випадків нудоти та блювання, а також потреби в моніторингу за хворим в умовах стаціонару. Додатково аргументовано підхід до прогнозу змін післяопераційного стану хворого, прооперованого з приводу раку ободової кишки, та потреби його лікування в умовах стаціонару з вираженою необхідністю купірування больових відчуттів, виходячи із зареєстрованих параметрів тривалості проведення оперативного втручання та інтенсивності постопераційного болю у перші дні після операції та урахуванням можливостей реалізації різних підходів до анестезіологічної підтримки. Registration Date 2023-10-11 popup.nrat_date 2023-10-11 Close