Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U100902, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-12-2023 Статус Захищена Назва роботи Індивідуалізація тактики лікування хворих на тричі негативний рак молочної залози Здобувач Самусєва Анастасія Андріївна, Керівник Пономарьова Ольга Володимирівна Опонент Сивак Любов Андріївна Опонент Коноваленко Володимир Федорович Опонент Лялькін Сергій Анатолійович Рецензент Щербіна Олег Володимирович Опис Рак молочної залози (РМЗ) залишається онкологічним захворюванням номер один серед жінок у світі, в тому числі в Україні, що робить це захворювання актуальною ціллю багатьох досліджень. Удосконалення ефективності та прицільності протипухлинного лікування є важливим завданням сучасної онкології загалом та не менш актуальним у лікуванні РМЗ. Робота грунтується на аналізі та узагальненні результатів обстеження та лікування 45 хворих на ІІ-ІІІ стадії тричі негативного РМЗ, яким було встановлено діагноз вперше та які отримували лікування у клініці кафедри онкології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика на базі КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр». Метою даного дисертаційного дослідження було покращення результатів лікування хворих на тричі негативний РМЗ (ТНРМЗ), у яких на первинному діагностичному етапі, при імуногістохімічному дослідженні пухлини, додатково визначалася експресія топоізомерази ІІ альфа (ТОР IIα), що виступало маркером предикції відповіді пухлини на хіміотерапевтичне лікування, а саме гіперекспресія ТОР IIα (>46 %) була предиктором кращої відповіді на антрациклін вмістні схеми хіміотерапії. В залежності від рівня експресії ТОР IIα первинною пухлиною до початку лікування, пацієнтів які прийняли участь у дослідженні, було 3 розподілено на дві групи: з експресією <45 % та >46 %. Відповідно у першу групу увійшла 21 пацієнтка з рівнем експресії ТОР IIα <45 %, в другу групу увійшло 17 пацієнток з рівнем експресії ТОР IIα >46 %. Вік пацієнток коливався від 26 до 74 років (середній вік 52,6±11,8р.). При розподілі пацієнток за віком більшість пацієнток обох груп припала на вікову категорію від 51 до 69 років: в групі з експресією ТОР IIα <45 % - 66.7% пацієнток, а в групі з експресією ТОР IIα >46 % - 47.1%. Сформовані групи були співставними за віком, статтю, характером основної патології, рівнем експресії топоізомерази ІІ альфа, загальним станом. Дане дослідження направлене на покращення результатів лікування хворих на тричі негативний РМЗ шляхом індивідуалізації терапевтичних алгоритмів шляхом вдосконалення та доповнення діагностичних заходів та вдосконалення алгоритмів лікувальних заходів. Враховуючи вищезазначене завдання, у даній роботі були використані уніфіковані діагностичні алгоритми та покази до призначення неоад’ювантного хіміотерапевтичного лікування та його проведення у хворих на тричі негативний рак молочної залози ІІ-ІІІ стадій. Під час ведення пацієнтів до участі у даному дослідженні допускались хворі, які відповідали критеріям включення та невключення. Всі пацієнтки підлягали проведенню стандартного алгоритму обстеження пацієнткам згідно стандартів: фізикальне обстеження, лабораторні дослідження крові та сечі, ЕКГ, мамографія в 2 проекціях, рентгенографія органів грудної порожнини в 2 проекціях, КТ ОГП, ОМТ, ОЧП з внутрішньовенним контрастуванням, УЗД органів черевної порожнини, молочних залоз та реґіонарних лімфатичних вузлів, трепан-біопсія пухлини з морфологічним та імуногістохімічним дослідженням. При наявності показань проводили УЗД органів малого тазу та заочеревинного простору, комп’ютерну томографію з внутрішньовенним контрастуванням органів грудної порожнини, черевної порожнини та малого тазу, 4 радіоізотопні обстеження. Розміри первинної пухлини та при контрольних дослідженнях динаміка оцінювались за мамограмами виміром максимального діаметру пухлини. У пацієнтів визначали вік на час встановлення діагнозу, розмір, гістологічний тип, ступінь диференціювання клітин, імуногістохімічним дослідженням оцінювались рецептори естрогену, рецептори прогестерону, HER2/neu, проліферативна активність клітин пухлини, на основі чого встановлювався молекулярний підтип РМЗ та рівень експресії ТОР IIα в клітинах пухлини, а також наявність метастазів в регіонарних лімфатичних вузлах. Після встановлення діагнозу ТНРМЗ та проведення обстеження згідно стандартів пацієнткам призначалась неоад’ювантна хіміотерапія (НПХТ). Лікувальний патоморфоз (ЛП) ІІІ-ІV ступенів був досягнутий у 43.7% пацієнток з рівнем ТОР IIα <45% у порівнянні з 47.4% серед пацієнток з рівнем ТОР IIα >46%. При аналізі даних було виявлено зв’язок ЛП зі зниженням рівня Кі67: у групі пацієнтів в яких ЛП було досягнуто виявлено зниження Кі67 в середньому на -37,5% (p=0,026), у групі пацієнтів в яких ЛП був не досягнений виявлено зниження в середньому на -10,5%. При аналізі ефективності схем НПХТ, при використанні таксановмісної НПХТ недосягнення ЛП буде нижчим (p=0,015), ВШ = 0,002 (95% ВІ 0,000–0,290) у порівнянні із використанням нетаксановмісної НПХТ. Дата реєстрації 2023-10-16 Додано в НРАТ 2025-08-04 Закрити