Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U100914, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-10-2023 Статус Запланована Назва роботи Оптимізація лікування аномальних маткових кровотеч у хворих з патологією щитоподібної залози Здобувач Алєксєєва Олена Сергіївна, Керівник Лазуренко Вікторія Валентинівна Опонент Вдовиченко Юрій Петрович Опонент Шаповал Ольга Сергіївна Рецензент Козуб Микола Іванович Рецензент Карпенко Володимир Геннадійович Опис Дисертацію присвячено вирішенню актуального питання акушерства та гінекології, а саме - уточненню клініко-патогенетичних аспектів виникнення аномальних маткових кровотеч у хворих із патологією щитоподібної залози для оптимізації лікувальних заходів щодо зниження ризику їх рецидивів. Для досягнення мети та вирішення встановлених завдань дослідження проводилося в 3 етапи. На першому етапі, після отримання результатів клініко-лабораторного обстеження, пацієнтки з АМК були розділені на дві клінічні групи (основну та порівняння) в залежності від наявності патології ЩЗ. Першу (основну) групу склали 60 жінок з аномальними матковими кровотечами та патологією ЩЗ, до другої групи (порівняння) увійшли 30 пацієнток з АМК. Усім 90 жінкам через наявність АМК проведено оперативне втручання в об’ємі гістерорезектоскопії в операційній відділення оперативної гінекології з малоінвазивними технологіями КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня». У роботі використовували наступні методи дослідження: клінічні, біохімічні, імуноферментні, ультразвукові, допплерометричні, гістероскопічні, цитометричні, морфологічні та статистичні. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що були визначені частота, структура та характер АМК у хворих із патологією щитоподібної залози, проведений аналіз соматичної та гінекологічної патології, що дозволило уточнити особливості АМК та виявити вплив гінекологічних та екстрагенітальних захворювань на виникнення АМК у жінок з АІТ. Доповнено наукові дані про клініко-патогенетичні особливості розвитку АМК у жінок з патологією ЩЗ, отримані відомості про стан ендометрія залежно від характеру маткового кровотоку, гормональних показників, наявності ериптозу у пацієнток із АМК. Уточнена роль допплерометричних показників (особливо стан аркуатних, радіальних та базальних судин ендометрія) в діагностиці АМК та ефективності лікувальних заходів. Уперше визначено роль ериптозу у розвитку АМК у хворих на АІТ, доведена активація процесів ериптозу за рахунок розвитку оксидативного стресу в еритроцитах, зміни фізико-хімічних властивостей фосфоліпідного бішару клітинних мембран в еритроцитах, що призводить до їх апоптозу. Співставлено та проаналізовано передопераційні дані УЗД матки, допплерометрїї аркуатних, радіальних та базальних судин ендометрія з результатами гістерорезектоскопії та гістологічним дослідженням отриманого матеріалу для удосконалення діагностичних та лікувальних заходів. Визначені особливості морфологічної структури ендометрія залежно від прични АМК, наявності патології ЩЗ. Запропоновано комплексний метод лікувальних заходів для зниження рецидивів АМК у пацієнток з АІТ, розроблений алгоритм обстеження та ведення хворих. Отримані дані дозволили розширити знання про патогенез АМК у жінок з патологією ЩЗ і обґрунтувати доцільність удосконалення методів лікувально-реабілітаційних заходів для попередження рецидивів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що проведене дослідження дозволило теоретично обґрунтувати та вирішити актуальне наукове завдання, що полягає у зниженні рецидивів АМК шляхом уточнення клініко-патогенетичних аспектів розвитку аномальних маткових кровотеч у жінок з патологією щитоподібної залози та оптимізації лікувальних заходів. Дефіцит тиреоїдних гормонів сприяє виникненню дисбалансу гонадотропної функції гіпофізу із подальшим зниженням стероїдогенезу та розвитком функціональної гіперпролактинемії та аномальних маткових кровотеч. Аномальні маткові кровотечі у поєднанні з гіпотиреозом пов'язані з активацією ериптозу, розвитком оксидативного стресу в еритроцитах і зміною фізико-хімічних властивостей фосфоліпідного бішару клітинних мембран в еритроцитах. На підставі проведених досліджень вдосконалено критерії діагностики АМК у жінок з АІТ із урахуванням гормонального статусу та факторів ериптозу, запропоновані об'єктивна оцінка стану ендометрія з використанням ультразвукового та допплерометричного контролю. Вибраний оптимальний патогенетично обґрунтований метод лікування АМК у жінок з АІТ, що сприятиме зниженню можливих рецидивів та частоти оперативного втручання. Удосконалення алгоритму діагностичних і терапевтичних заходів у жінок з АМК та АІТ спрямовані на усунення рецидивів захворювання шляхом своєчасного визначення порушень стану ендометрія, процесів ериптозу та своєчасного проведення гістерорезектоскопії з наступним призначенням лікування, що сприятиме зниженню рецидивів АМК у жінок з АІТ. Дата реєстрації 2023-10-18 Додано в НРАТ 2023-10-18 Закрити