Реєстраційний номер
0823U100915, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-11-2023
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Політичні форми організації простору в контексті сучасних глобалізаційних процесів
Здобувач
Запорожченко Руслан Олександрович,
Керівник Вінникова Наталія Анатоліївна
Опонент Наумкіна Світлана Михайлівна
Опонент Хома Наталія Михайлівна
Рецензент Шаповаленко Марина Володимирівна
Рецензент Голіков Олександр Сергійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Запорожченко Р.О. Політичні форми організації простору в контексті сучасних глобалізаційних процесів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 – Політологія (Галузь знань 05 – Соціальні та поведінкові науки). Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2023.
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному порівняльному аналізу політичних форм організації простору (держав, імперій, транснаціональних корпорацій, міжнародних та регіональних об’єднань) в контексті сучасних глобалізаційних процесів. У роботі розкрито ґенезу розвитку глобалізації та прояви глобалізаційних процесів у контексті функціонування імперій та практик імперіалізму, а також обґрунтовано методологічну необхідність визначення категорії «політичні форми організації простору» як оптимальної для сучасної політичної науки. Акцентовано дослідницьку увагу на визначенні категорії «політичний простір» крізь призму теорії соціального простору та проведена спроба концептуалізації таких понять як «політичний простір» та «політичні форми організації простору», що в контексті домінуючих принципів територіалізму та державоцентричності набуває особливого значення. Актуальність дисертаційного дослідження пов’язана, перш за все, з тими соціально-політичними процесами, які відбуваються сьогодні в світі та мають трансформаційний характер, зокрема мова йде про пандемію Covid-19, повномасштабне військове вторгнення РФ в Україну, геополітичне суперництво між глобальними акторами, криза ліберальної демократії тощо.
Перший розділ дисертаційного дослідження присвячений комплексному теоретико-методологічному аналізу наступних категорій: «глобалізація», «простір», «соціальний простір», «політичний простір», «політичні форми організації простору». Глобалізація, як сукупність різних процесів, є неоднозначним явищем, залежним від глобально-акторної кон’юнктури. Більшість дослідників схильні визначати глобалізацію як процес утворення єдиного, уніфікованого та універсального глобального простору, надаючи перевагу таким явищам як «просторовість», «космополітизм», «міжнародна кооперація» тощо. Проте соціальні рухи та війни протягом останніх 20 років показують, що територія і кордони, як атрибутивні характеристики держави, залишаються не менш важливими структурними елементами глобалізації. Відповідно існуюча дихотомія «територія – простір» є важливою онтологічною проблемою, яка потребує нового дослідницького вирішення.
Другий розділ зосереджений на комплексному аналізі імперій як політичних форм організації простору. За допомогою категорії «імперія» автор демонструє три важливі дослідницькі факти. По-перше, глобалізація є проекцією імперської влади, оскільки будь-яка імперія, використовуючи принцип механічної експансії, охоплює значну частину глобального простору і конституює єдиний імперський світ – Pax. Мета побудови такого світу полягає в нормативно-ціннісному забезпеченні функціонування імперського політичного порядку і структуруванні універсалізованих політичних механізмів управління периферіями. Відповідно імперія намагається сконструювати такий простір, всередині якого різні структури відповідають за відтворення політичного порядку і легітимацію політичної влади центру імперії. Гетерогенна структура імперії, «геополітична пастка» і необхідність підтримки перманентного конфлікту між периферіями призводить до формування розгалуженої мережі владних структур, економіко-виробничих систем та інституціоналізації імперської моделі управління – центр-периферійних відносин.
У третьому розділі дослідницька увага зосереджена на визначенні стану сучасної держави та альтернативних політичних формах організації простору, зокрема ролі міжнародних та регіональних об’єднань у конструюванні та відтворенні гегемоністських порядків і використанні механізмів глобалізації, регіоналізації та глокалізації. Автором допрацьовується концепція гегемонії, запропонована Антоніо Грамші, щоби продемонструвати наявність у глобальному просторі трьох гегемоністських порядків: глобального месіанського (американський), глобального прагматичного (китайський) і регіонального (російський). Важливо, що визначені гегемоністські порядки, одночасно, є прикладами сучасних імперій, для яких механічне розширення у глобальному просторі визначається здатністю використовувати різні типи геополітичної ваги: м’яку силу, жорстку силу, комбіновану силу.
Результати дисертаційного дослідження пропонують альтернативний погляд на усталені «політологічні традиції», зокрема щодо домінування принципу територіалізму та державоцентричності в науковому дискурсі. Запропоновані авторські моделі та концептуальні межі таких категорій, як «імперія», «політичний простір», «політичні форми організації простору» та доповнені концепції гегемонії, ідеології, влади і суверенітету дають більш широке розуміння неоднозначності глобалізації та глобального простору.
Дата реєстрації
2023-10-18
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-20 / 2026-07-01
