Знайдено документів: 1
Інформація × Реєстраційний номер 0823U100971, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-09-2023 Статус Запланована Назва роботи Клінічне значення гомоцистеїну та вісфатіну у хворих на цукровий діабет 2 типу жінок в пре- та постменопаузі в поєднанні з остеоартрозом Здобувач Шевченко (Черпіта) Валентина Олександрівна, Керівник Журавльова Лариса Володимирівна Опонент Орленко Валерія Леонідівна Опонент Рудик Юрій Степанович Рецензент Пасієшвілі Людмила Михайлівна Рецензент Лазуренко Вікторія Валентинівна Опис Дана дисертаційна робота присвячена вивченню клініко-амнестичних особливостей жінок постменопаузального віку із простеженням змін параметрів обміну ліпідів, вуглеводів, кальцієво-фосфорного обміну, з оцінкою функціонального стану колінних суглобів та їх структурних змін; з вивченням клінічних проявів менопаузи та визначенням рівнів естрадіолу; з дослідженням вмісту адипокіну вісфатіну та гомоцистеїну для знайдення ймовірних нових предикторів виникнення раннього остеоартрозу (ОА), відтворюючи основну мету проведеної роботи: оптимізація діагностики та лікування жінок в пре- та постменопаузі, хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД-2) в поєднанні з ОА шляхом вивчення клінічного значення гомоцистеїну та вісфатіну. Клініко-лабораторному обстеженню підлягало 120 жінок в пре- та постменопаузі з ОА та ЦД-2, з них 20 жінок були хворими на ЦД-2, 22 жінки мали ізольваний перебіг ОА та 62 пацієнтки мали поєднану патологію ЦД-2 та ОА. Контрольну групу (КГ) складали 16 практично здорових жінок в пре- та постменопаузі. У результаті проведених досліджень виявлено, що у жінок, хворих на ізольований ОА та на ЦД-2 у поєднанні з ОА, отримано дані про порушення структурно-фунціонального стану колінних суглобів, що погіршувалися за умови коморбіності. Після оцінки компенсації обміну вуглеводів було отримано результати про те, що у пацієнток з ізольованим ЦД-2 та поєднаним перебігом ЦД-2 та ОА мало місце погіршення компенсації вуглеводного обміну при приєднанні ОА. Найвищі рівні інсуліну було отримано у жінок 3 групи з коморбідним перебігом ЦД-2 та ОА. Для оптимізації лікування жінок в пре- та посменопаузі на ЦД-2 та ОА було запропоновано схему терапії, що включала використання α-ліпоєвої кислоти (АЛК), дієтотерапію. Тривалість терапії - 12 тижнів. Визначення ефективності лікування препаратом АЛК здійснювалось на підставі встановлення параметрів вуглеводного та ліпідного обміну, рівня інсуліну, вісфатіну та гомоцистеїну, даних анкетування ВАШ та балів WOMAC. Дослідження було проведене в динаміці для 62 жінок групи коморбідної патології ЦД-2 та ОА, які були розподілени на дві групи: 1а (n=22) – пацієнтки, що приймали АЛК, та 2а (n=22) – ті, що не приймали додатково АЛК. Після 3-місячної терапії з використанням АЛК відзначено зменшення показників анкетування ВАШ (в спокої, в динаміці) та WOMAC. Серед лабораторних показників спостерігалося потенційне покращення компенсації обміну вуглеводів: глюкози крові натщерце, глікозильованого гемоглобіну, рівня інсуліну крові, індексу HOMA-IR і найбільш вірогідні зміни відзначались у жінок, що приймали АЛК. Достовірно (р=0,03) зафіксовано, що в 1 групі жінок, що приймали АЛК, виявлені значно знижені рівні інсуліну як порівняльно зі значенням до лікування, так і в порівнянні з групою контролю після лікування. Зниження рівня ЗХ та ТГ було статистично значущє у жінок 1ї групи з додаванням АЛК. У жінок 1ї групи відмічалось статистично значуще зменшення рівню адипокіну вісфатіну, який мав рівень до лікування в 5,5 ± 1,0 нг/мл і мав зниження до 5,06 ± 1,0 нг/мл (p<0,001) порівняно до та після лікування. Статистично вагоме зменшення вмісту вісфатіну в 1 групі з АЛК є результатом активації компенсаторного механізму, спрямованого на зниження рівня інсулінорезистентності, пригнічення активності сигнальних шляхів та запальних процесів, і підвищення чутливості до ендогенного інсуліну на тлі використання АЛК. Запропонований спосіб терапії з використанням АЛК сприяв статистично значущому покращенню стану адипоцитокінового балансу, а саме статистично значущому зниженню рівня протизапального та інсулінсенсибілізувального адипокіну – вісфатіну, зменшенню рівня інсуліну, покращенню параметрів вуглеводного та ліпідного обмінів, а також, послабленню клінічних проявів ОА. Отримані результати свідчать про доцільність використання АЛК як допоміжної терапії до схеми лікування жінок з ЦД-2 в поєднанні з ОА в пре- та постменопаузі. Таким чином, значення одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні клінічного значення вісфатіну та гомоцистеїну при коморбідних станах у жінок постменопаузального віку з ЦД-2 та ОА на підставі вивчення клініко-амнестичних особливостей пацієнток, оцінки вуглеводного, ліпідного обмінів, структурно-функціонального стану суглобів, із визначенням маркерів раннього ОА для підвищення ефективності діагностики та терапії хворих на ЦД-2 жінок в пре- та постменопаузі в поєднанні з ОА. Дата реєстрації 2023-10-23 Додано в НРАТ 2023-10-23 Закрити
Дисертація доктор філос.
1
Шевченко (Черпіта) Валентина Олександрівна. Клінічне значення гомоцистеїну та вісфатіну у хворих на цукровий діабет 2 типу жінок в пре- та постменопаузі в поєднанні з остеоартрозом : Доктор філософії : спец.. 222 - Медицина : дата захисту 2023-09-05; Статус: Наказ про видачу диплома; Харківський національний медичний університет. – Харків, 0823U100971.
Знайдено документів: 1

Оновлено: 2026-03-16