Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U100982, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 11-11-2023 Статус Запланована Назва роботи Договір таймшеру в цивільному праві Здобувач Музика Максим Васильович, Керівник Черняк Олена Юріївна Опонент Банасевич Ірина Іванівна Опонент Стефанчук Микола Олексійович Рецензент Кожевникова Вікторія Олександрівна Рецензент Анікіна Галина Володимирівна Опис Запропоновано визначити таймшерні відносини як майнові та немайнові відносини, засновані на договірних засадах, спрямовані на задоволення духовних та інших потреб, майнових потреб споживача, пов’язані із періодичним користуванням майном з метою відпочинку. Досліджено причини та наслідки запровадження правового регулювання таймшерних відносин на рівні ЄС, зокрема Директивою 94/47/EC від 26.10.194 року та Директивою 2008/122/EC від 14 січня 2009 року. Для забезпечення узгодженості в законах держав-членів Директива 2008/122/EC ґрунтується на принципі максимального узгодження, коли держави-члени не можуть підтримувати або вводити у своє національне законодавство положення, що відрізняються від положень, викладених у Директиві, включаючи більш жорсткі положення, якщо інше не передбачено самою Директивою, що має забезпечити однаковий рівень захисту прав споживачів у всіх державах-членах ЄС. Там, де немає узгоджених положень, держави-члени можуть вільно підтримувати або вводити певні положення. Зроблено висновок, що одномоментне прийняття єдиного окремого акту у цій сфері можливо і дало б найкращі результати, але зважаючи на фактичну відсутність досвіду ведення бізнесу у цій сфері і нерозуміння пристосованості різних форм таймшеру для реалій національної сфери туризму, все ж може лише нашкодити та відтягнути процес легалізації цих відносин, тому, на нашу думку, такий процес має відбуватись поступово із внесенням часткових змін в законодавство про захист прав споживач та туризм. В результаті проведеного дослідження відмежовано договори таймшеру від договорів найму (оренди), договорів на розміщення в готелях, договорів про довгострокові відпочинкові пропозиції (продукти), інвестиційних договір. Встановлено такі особливі ознаки договорів таймшеру: строковість; оплатність; об’єктом права користування може бути як рухоме, так і нерухоме майно; особливий суб’єктний склад. Систему договорів таймшеру запропоновано виділяти за такими класифікаційними критеріями: 1) за правовим режимом майна: а) таймшер, заснований на строковій власності; б) таймшер, заснований на строковому володінні; 2) за схемою користування: а) таймінгові (часові): фіксовані; плаваючі (плаваючі з відкритою датою, плаваючі з відкритим місце, плаваючі з відкритою датою і місцем); ротаційні; б) поінтові (бальні); 3) за призначенням: а) основні; б) супутні; в) правоприпиняючі. Проаналізовано такі правові режими майна: строкове володіння, інтервальне володіння, обмежене володіння (право користування (ліцензія, оренда), узуфрукт та загальне користування, квазівласність. Обґрунтовано доцільність правового регулювання узуфрукту в рекодифікованому цивільному законодавстві України, із визначенням правового режиму такого права на речі, наслідками його встановлення. Дата реєстрації 2023-10-24 Додано в НРАТ 2023-10-24 Закрити