Реєстраційний номер
0823U101117, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-08-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Обґрунтування об’єму лімфодисекції у хворих на диференційовані форми раку щитоподібної залози
Здобувач
Курочкін Андрій Вікторович,
Керівник Винниченко Ігор Олександрович
Опонент Коваленко Андрій Євгенович
Опонент Старіков Володимир Іванович
Рецензент Линдін Микола Сергійович
Рецензент Сікора Владислав Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Останні 30 років у більшості країн світу спостерігається швидке зростання рівня захворюваності та відносно стабільний рівень смертності від раку щитоподібної залози. Згідно даних Global Cancer Statistics у 2020 році на дане злоякісне новоутворення захворіло 586000 осіб, що дозволило зайняти дев’яте місце в структурі злоякісних новоутворень.
Папілярний та фолікулярний типи раку щитоподібної залози є найбільш поширеними та складають більше 90% від загальної кількості випадків. На момент встановлення діагнозу метастази в лімфатичних вузлах шиї діагностують у 30-80% пацієнтів. Таким хворим показані терапевтичні лімфатичні дисекції. Але предметом дискусії залишається об’єм хірургічного втручання, необхідний для ефективного лікування пацієнтів із субклінічними метастазами у шийний лімфатичний колектор.
Позиція західних керівництв, зокрема NCCN (Національної загальної онкологічної мережі) та ESMO (Європейського товариства клінічної онкології) дещо відрізняється від східних (JSTS – Японського товариства хірургії щитоподібної залози та JAES – Японського товариства ендокринних хірургів). Відповідно до рекомендацій NCCN та ESMO, дисекція лімфатичних вузлів проводиться лише у випадках, коли метастази діагностуються клінічно. Профілактична центральна та бічна шийна дисекції не рекомендуються. Японське товариство ендокринних хірургів, навпаки, рекомендує виконання тотальної тиреоїдектомії та центральної шийної дисекції, оскільки саме такий об’єм оперативного втручання здатний зменшити ризик регіонарних рецидивів. Інші дослідники застосовують ще більш радикальний підхід та вважають, що необхідно ретельніше обстежувати бічний лімфатичний колектор з метою виявлення субклінічних метастазів та виконувати функціональну бічну лімфатичну дисекцію, що включає рівні від II до V по Роббінсу .
Не зважаючи на різний підхід до об’єму оперативного втручання, більшість дослідників визнають, що у пацієнтів з метастазами в лімфатичні вузли шиї мають значний ризик локорегіонарного рецидиву. Крім того, папілярний рак щитоподібної залози є незалежним предиктором «стрибаючих» метастазів, що, в свою чергу, у 6.2 рази підвищує ймовірність розвитку рецидиву захворювання та пов’язаних з цим економічних витрат.
Метою дисертаційної роботи було обгрунтувати об’єм лімфатичної дисекції у пацієнтів з високодиференційованими формами раку щитоподібної залози та встановити значення процесів біомінералізації в лімфатичних вузлах шиї. Для аналізу та обґрунтування отриманих результатів дослідження були використані наступні методи: хірургічне лікування пацієнтів, гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, гістоморфометричні, фізико-хімічні (сканувальна електронна мікроскопія, енергодисперсивна рентгенівська спектроскопія, трансмісійна електронна мікроскопія, рентгенівська дифракція) методи дослідження, статистична обробка даних.
Під час виконання дисертаційного дослідження було проаналізовано рівень захворюваності та смертності від раку щитоподібної залози серед жителів Сумської області та України за період з 2014 по 2021 роки. Було встановлено, що зазначені показники серед населення України залишаються на стабільному рівні та є нижчими, у порівнянні із загальносвітовими. В Сумській області з 2017 року спостерігається зниження захворюваності, що відповідає загальноєвропейським тенденціям.
Крім того, під час роботи над дисертацією досліджувалися статево-вікові характеристики пацієнтів та поширеність гістологічних варіантів пухлин щитоподібної залози. Встановлено, що найчастіше в Україні хворіють жінки віком 50-64 роки та чоловіки віком 55-69 років. Найвища смертність спостерігається у віковому діапазоні 70-84 роки серед представників обох статей. Щодо морфологічних особливостей, то в Сумській області найпоширенішим гістологічним варіантом залишається папілярний рак щитоподібної залози (від 70,5 до 81,9%).
Для вирішення проблеми вибору об’єму лімфатичної дисекції у пацієнтів із субклінічними метастазами ми використовували різні за об’ємом хірургічні втручання, біопсію сторожових лімфатичних вузлів та дані про локалізацію первинної пухлини. Дослідження проводилося на двох групах пацієнтів, що були розділені згідно застосовуваних діагностичних та лікувальних методик. До складу групи А увійшло 123, групи Б – 64 пацієнти.
До пацієнтів групи А застосовувався 1% розчин толуїдинового синього з метою виявлення сторожових лімфатичних вузлів. Крім того, оцінювалася ефективність даного синього барвника. За результатами біопсії сторожових лімфатичних вузлів та тотальної тиреоїдектомії у поєднанні з центральною та латеральною шийною дисекцією, що виконувалися усім пацієнтам основної групи, вдалося встановити показник виявлення, чутливість, специфічність, позитивне прогностичне значення та негативне прогностичне значення, хибно позитивний та хибно негативний показники 1% розчину толуїдинового синього. Пацієнтам групи Б проводили хірургічне лікування в об’ємі тотальної тиреоїдектомії та центральної шийної дисекції.
Дата реєстрації
2023-11-03
Додано/оновлено в НРАТ
2023-11-03 / 2026-07-02
