Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U101127, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Процесуальні, організаційні та тактичні засади проведення експертизи в суді

Здобувач

Проценко Анна Миколаївна,

Керівник Щербаковський Михайло Григорович
Опонент Пиріг Ігор Володмирович
Опонент Гусєва Влада Олександрівна
Опонент Шевчук Віктор Михайлович
Рецензент Сімакова-Єфремян Елла Борисівна

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

28-12-2023

Опис

У дисертації вирішується наукове завдання, яке полягає у дослідженні правових, організаційних і тактичних особливостей проведення судових експертиз під час судового провадження. У дисертації вирішується наукове завдання, яке полягає у дослідженні правових, організаційних і тактичних особливостей проведення судових експертиз під час судового провадження. Розглянуто три підходи щодо активності суду в доказуванні у кримінальних провадженнях: а) заборона у самостійному встановленні обставин правопорушення; б) обмежена активність, спрямована на перевірку доказів; в) активність у доказуванні для встановлення істині під час судового розгляду. З’ясовано, що діяльність суду в процесі доказування диференціюється на: а) імперативну, тобто безальтернативну, обов’язкову, наказову, що здійснюється на вимогу закону; б) дискреційну, що здійснюється судом на власний розсуд та може реалізовуватися як в пасивній поведінці, так й активних діях суду за власною ініціативою в межах своїх повноважень. Доведено, для встановлення певних обставин кримінального правопорушення суд має доручити без додаткових умов проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам за своєю ініціативою у ситуації пасивності сторін кримінального провадження та потерпілого, відсутності підстав залучення експерта судом відповідно до ст. 332 КПК України. Встановлено, що законодавча вимога проведення криміналістичних, судово-медичних та судово-психіатричних експертиз виключно у державних спеціалізованих установах не обґрунтовано, оскільки відсутнє наукове визначення сутності та ознак криміналістичних експертиз, їх перелік в нормативних актах довільно змінюється адміністративним способом. Аргументовано необхідність доповнення кримінального процесуального законодавства нормами щодо проведення додаткових, повторних, комісійних та комплексних експертиз. Проведено розмежування та встановлені підстави призначення додаткових та повторних експертиз. Доведено, що комплексна експертиза має дві основні правові ознаки: участь не менше ніж двох експертів з різних галузів (напрямах однієї галузі) спеціальних знань;