Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101252, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-11-2023 Статус Запланована Назва роботи Продуктивність короткоротаційних сівозмін залежно від системи удобрення в умовах Лівобережного Лісостепу України Здобувач Копчук Ксенія Миколаївна, Керівник Ременюк Світлана Олександрівна Опонент Юник Анатолій Васильович Опонент Ткаліч Юрій Ігоревич Рецензент Доронін Володимир Аркадійович Рецензент Зінченко Олеся Анатоліївна Опис Копчук К. М. Продуктивність короткоротаційних сівозмін залежно від системи удобрення в умовах Лівобережного Лісостепу України – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 – агрономія (20 Аграрні науки та продовольство). – Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Київ, 2023. Досліджено, що на час сівби пшениці озимої на запаси доступної вологи в ґрунті найбільш істотний вплив чинили погодні умови а попередник та система удобрення попередника мали відхилення в межах похибки досліду. Так в 2018 році в шарі ґрунту 0-50 см містилось 8,7 мм вологи, а 2019 – 5,8 мм, що було недостатньо для отримання дружніх сходів і лише наявність опадів дозволила отримати посіви пшениці. А в умовах осені 2020 року в шарі ґрунту 0-50 см містилось 13,2 мм вологи, тому отримали рівномірні сходи пшениці. Також в ланці сівозміни: пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь, вико – овес (сидерат) в шарі ґрунту 0-50 см в середньому запаси вологи були 10,2 мм, в ланці: пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь, горох на зерно 8,0 мм, а в ланці: пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь з підсівом, багаторічні трави – 9,4 мм. На період посіву, в умовах 2019 року, запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-50 см склали 73,5 мм вологи, а в шарі 50-100 см було доступно 67,5 мм а загалом в шарі ґрунту 0-100 см містилось 140,9 мм вологи. Тобто запаси вологи можна оцінити як добрі загалом і придатні для вирощування більшості сільськогосподарських культур та задовільні для вирощування буряків цукрових, оскільки вважається що на час сівби в метровому шарі ґрунту має бути не менше 180 мм доступної рослинами вологи. У 2020 році в середньому по досліду, в шарі ґрунту 0-50 см було 81 мм вологи, а в шарі 50-100 см були доступними 62,1 мм а загалом в шарі ґрунту 0-100 см містилось 143,1 мм вологи. А у 2021 році в шарі ґрунту 0-50 см було 82,3 мм вологи, в шарі 50-100 см доступними були 66,6 мм а загалом в шарі ґрунту 0-100 см містилось 149,0 мм вологи. Досліджено, що різні варіанти сівозмін не істотно впливали на зміну запасів продуктивної волого в посівах буряків цукрових на час збирання. А в середньому по сівозміні за застосування N60P60K60 на час збирання буряків цукрових запаси вологи були меншими в шарі ґрунту 0-50 см на 2,64 мм, а шарі ґрунту 50-100 см – 0,80 мм а сумарні – 3,44 мм. Тоді як за застосування удобрення N120P120K120 на час збирання отримали більш істотні відхилення доступної вологи та в шарі ґрунту 0-50 см запаси вологи були меншими на 5,47 мм, а шарі ґрунту 50-100 см – 2,16 мм а сумарні – 7,62 мм чим на варіантах базового удобрення. Досліджено, що загалом сівозміни незначно впливали на показники вмісту легкогідролізованого азоту під буряками цукровими. Так, в ланці: вико – овес (сидерат), пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь вміст становив 145,7 мг/кг в шарі ґрунту 0-50 см, та 107,3 мг/кг в шарі 50-100 см, а в ланці сівозміни: горох на зерно, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь отримано досить близькі показники вмісту легкогідролізованого азоту в шарі 0-50 см – 145,7 мг/кг, та в шарі 50-100 см – 105,7 мг/кг відповідно. А в ланці сівозміни: багаторічні трави, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь з підсівом вміст легкогідролізованого азоту в шарі 0-50 см був на 5,0 мг/кг, та в шарі 50-100 см на 3,3 мг/кг більше чим в ланці з сидератами. Встановлено, що по мірі створення гарних умов для росту та розвитку буряків цукрових збільшувались і потреби культури в удобренні. Так, коли в ланці сівозміни: вико – овес (сидерат), пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь за удобрення буряків цукрових N60P60K60 вміст легкогідролізованого азоту був на 20,0 мг/кг та 15,0 мг/кг більшим в обох горизонтах, а за удобрення N120P120K120 на 30 мг/кг та 25,0 мг/кг більшим чим за базового варіанту застосування добрив. Тоді в ланці: горох на зерно, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь за удобрення N60P60K60 вміст легкогідролізованого азоту був на 5,0 мг/кг більшим в шарі ґрунту 0-50 см, а за удобрення N120P120K120 на 15 мг/кг та 20 мг/кг більшим чим за базового варіанту застосування добрив в шарах ґрунту 0-50 та 50-100 см. А в ланці сівозміни: багаторічні трави, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь з підсівом за удобрення буряків цукрових N60P60K60 вміст азоту був на 5 мг/кг більшим в шарі ґрунту 0-50 см та на 25 мг/кг в шарі 50-100 см, а за удобрення N120P120K120 на 15 мг/кг та 25 мг/кг більшим, чим за базового варіанту удобрення, в шарах ґрунту 0-50 та 50-100 см. Дата реєстрації 2023-11-13 Додано в НРАТ 2023-11-13 Закрити