Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101333, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 11-01-2024 Статус Запланована Назва роботи Формування урожайності та якості зерна сортів гороху озимого залежно від елементів системи удобрення та передпосівної обробки насіння в умовах Лісостепу правобережного Здобувач Шевчук Вікторія Вікторівна, Керівник Дідур Ігор Миколайович Опонент Чинчик Олександр Сергійович Опонент Лихочвор Володимир Володимирович Рецензент Циганський В'ячеслав Іванович Рецензент Ткачук Олександр Петрович Опис Дослідження проводили у Лісостепу правобережному впродовж 2019–2022 рр. у польових умовах сівозміни дослідного поля Вінницького національного аграрного університету. У дослідах використовували рослини гороху озимого сортів НС Мороз та Ендуро, регулятор росту рослин Ендофіт–L1 РК, біоінокулянт БТУ–р та мікродобрива LF–БОБОВІ і LF Біобор 140. Досліджено, що комплексна передпосівна обробка рістрегулюючим та бактеріальним препаратами на фоні удобрення N45P45K45 та з дворазовими позакореневими підживленнями мікродобривами у різні фази розвитку забезпечувала приріст висоти рослин у сортів НС Мороз та Ендуро на 5–10 % та 6–9 % відповідно у порівняні з контрольним варіантом. Виявлено, що найбільша біомаса рослин гороху озимого формувалася у варіантах із комплексним застосуванням передпосівної обробки Ендофітом–L1 РК і біоінокулянт БТУ–р з удобренням N45P45K45 і двофазним підживленням (3–5–ти листків і бутонізації) LF–БОБОВІ і LF–БОБОВІ + LF Біобор 140, де у фази бутонізації, цвітіння, формування бобів у порівнянні з контролем без передпосівної обробки маса рослин зростала на 66 %, 24 %, 15 % у сорту НС Мороз та 67 %, 29 %, 15 % у сорту Ендуро. З’ясовано, що всі досліджувані технології вирощування призводили до збільшення площі асиміляційної поверхні прилистків рослин гороху озимого у фазу бутонізації–цвітіння на 11–64 %, яке відбувалося за рахунок посилення вегетативного росту та підвищення темпів наростання листкової поверхні. Виявлено, що застосування комплексної передпосівної обробки насіння Ендофітом–L1 РК (10 мл/т) та біоінокулянтом БТУ–р (3 л/т) у поєднанні з удобренням N45P45K45 та дворазовим позакореневим підживленням у фази 3–5–ти прилистків LF–БОБОВІ (1,5 л/га) та бутонізації LF–БОБОВІ (2,5 л/га) + LF Біобор 140 (1,0 л/га) забезпечувало формування найвищого вмісту в прилистках сортів гороху озимого суми хлорофілів а і b, яка в середньому за роками досліджень і у фази бутонізації, цвітіння та формування бобів перевищувало контрольний варіант на 4–13 %, 4–11 %, 1–8 % відповідно. Найвищі показники врожайності насіння гороху озимого були отримані за комплексної передпосівної обробки насіння регулятором росту рослин Ендофітом–L1 РК та бактеріальним препаратом БТУ–р при дворазовому підживленні у фазу 3–5–ти прилистків добривами LF–БОБОВІ (1,5 л/га) та фазу бутонізації добривами LF–БОБОВІ (2,5 л/га) + LF Біобор 140 (1,0 л/га) і становили у сорту НС Мороз 3,32 т/га і у сорту Ендуро 3,10 т/га. Приріст урожайності у цьому дослідному варіанті у сортів зростав на 1,09 та 0,96 т/га відповідно. Встановлено, що найбільш оптимальні умови для формування високої продуктивності посівів гороху озимого та підвищення якісних показників зерна, а саме вмісту сирого протеїну та жиру, складалися за комплексної передпосівної обробки насіння Ендофітом–L1 РК (10 мл/т), біоінокулянтом БТУ–р (3 л/т) із дворазовими позакореневими підживленнями у фазу 3–5–ти прилистків добривами LF–БОБОВІ (1,5 л/га) та фазу бутонізації добривами LF–БОБОВІ (2,5 л/га) + LF Біобор 140 (1,0 л/га), де в середньому за роки досліджень вміст сирого протеїну і жиру в зерні зріс на 13,7 % і 0,57 % у сорту НС Мороз та 13,0 % і 0,55 % у сорту Ендуро відповідно у порівнянні з контрольним варіантом. Встановлено, що максимальне зростання показника економічної ефективності у сортів гороху озимого НС Мороз та Ендуро було одержано у варіанті за проведення комплексної передпосівної обробки насіння рістрегулятором Ендофітом–L1 РК (10 мл/т) і біоінокулянтом БТУ–р (3,0 л/т) та за проведення дворазового підживлення у фазу 3–5–ти прилистків мікродобривом LF–БОБОВІ (1,5 л/га) та фазу бутонізації мікродобривами LF–БОБОВІ (2,5 л/га) і LF Біобор 140 (1,0 л/га), де при зниженій собівартості продукції рівень рентабельності становив 47 та 36 % за отримання додаткового прибутку у розмірі 9722 та 8079 грн./га. Дата реєстрації 2023-11-16 Додано в НРАТ 2024-01-15 Закрити