Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101418, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-01-2024 Статус Запланована Назва роботи Конституційно-правовий статус Вищої ради правосуддя в умовах реалізації положень судової реформи. Здобувач Іванов Артем Борисович, Керівник Манзюк Василь Васильович Опонент Дешко Людмила Миколаївна Опонент Щербанюк Оксана Володимирівна Рецензент Пирога Ігор Степанович Рецензент Берч Вероніка Вікторівна Опис У дисертації здійснено комплексне дослідження конституційно-правового статусу Вищої ради правосуддя в умовах реалізації положень судової реформи. Встановлено, проблематика верховенства права є однією з найбільш складних та комплексних питань у сучасній юридичній науці. Зауважено, варто розрізняти три основні моделі верховенства права англо-американську («The rule of law»), французьку «Etat de droit») та німецьку (Rechtsstaat). Одним із першорядних складових елементів принципу верховенства права за будь-якою із зазначених традицій є забезпечення незалежності судової гілки влади, де провідну роль відіграють органи суддівського врядування. Досвід становлення органів суддівського врядування в зарубіжних державах дозволяє стверджувати, що їх витоки беруть початок із концепції верховенства права та визначається національними та історико-правовими позиціями відповідної правової системи. Встановлено, Вища рада правосуддя є органом, котрий посідає особливе місце у системі стримувань та противаг, оскільки виконує серед іншого функцію контролю за потенційно можливим втручанням інших гілок влади у здійснення повноважень судовою владою. Визначено позитивним кроком на шляху до модернізації конституційно-правового статусу Вищої ради правосуддя внесення змін до відповідного профільного закону, котрі серед іншого передбачали створення Етичної ради – органу, до предмету відання якого належать питання оцінки доброчесності осіб, котрі потенційно претендують ввійти до складу Вищої ради правосуддя, а також здійснення однократного оцінювання дійсних членів Ради правосуддя щодо її відповідності вимогам доброчесності та професійної етики. Визначено за доцільне розширити повноваження Вищої ради правосуддя в аспекті реагування на захист суддів та прокурорів від будь-яких дій, які можуть вплинути на їх незалежність або неупередженість, викликати підозри щодо них, або можуть завдати шкоди їхній професійній репутації. Визначено, Європейська мережа судових рад ENCJ об’єднує національні інституції в державах-членах Європейського Союзу, які є незалежними від виконавчої та законодавчої влади та відповідають за підтримку судових органів у незалежному відправленні правосуддя. Проаналізовано основні документи, прийняті Генеральною Асамблеєю ENCJ. Зазначено, що системний аналіз європейських стандартів у сфері здійснення суддівського врядування, у свою чергу, дозволяє стверджувати, що покликанням відповідних судових рад є посилення суддівської незалежності та автономності. Зауважено, існує міжнародний консенсус щодо того, що органи суддівського врядування повинні мати широке членство, яке включає більшість суддів, але також передбачає представлення у складі зазначених органів членів, котрі обираються / призначаються із числа юридичної, у тому числі академічної, спільноти. Такі моделі суддівського врядування вважаються найуспішнішими з точки зору забезпечення оптимальності здійснення їх функціонального призначення. Запропоновано застосовувати принцип збалансованості у формуванні органів суддівського врядування, котрий передбачає серед іншого безпосередню участь у складі судових рад і інших представників, не обов’язково правничих професій. Запропоновано прийняття окремого документу – Керівні принципи та/або Кодекс етики Вищої ради правосуддя, котрий може зміцнити довіру громадськості та сприяти кращому розумінню ролі зазначеного органу суддівського врядування. Дата реєстрації 2023-11-22 Додано в НРАТ 2023-11-22 Закрити