Search academic texts

Information × Registration Number 0823U101420, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 21-11-2023 popup.evolution o Title Biedermeier in the formation of the classics of guitar art Author Anton Yaloza, popup.head Larysa M. Horelik popup.opponent Tymur P. Ivannikov popup.opponent Viktorya M. Tkachenko popup.review Chuprina Nataliia M. popup.review Daria Androsova Description Ялоза А.Г. Бідермаєр у становленні класики гітарного мистецтва. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація присвячена виявленню виразності гітари в культурній обумовленості її академізації принципами бідермаєра і необідермаєра сучасності. Виконана робота присвячена усвідомленню історичного призначення гітарного мистецтва як того, що уготовлювалося від аристократизму мистецьких здобутків Ренесансу і їх перетворенню в салонності рококо до одухотвореної камерності творчості епохи бідермаєра. Був здійснений огляд різнонаціональних виявлень позицій бідермаєра в обґрунтуванні основ академічної гітарної творчості. Виділилися ідеї – щодо античної та візантійської угрунтованості гітарного мистецтва, яке мало особливе значення для Іспанії, яка у ІІ столітті прийняла грецький духовний спів, укорінений згодом у Візантії, і з ним споріднений інструментальний обсяг кіфародії – кіфаристики, що народили гітарні мистецькі здобутки. Аналіз історичних даностей показав, що ця гітарна інструментальна лінія отримала найбільше прийняття у країнах, безпосередньо поєднаних із православною Візантією, тобто Південь Італії, заселений етнічними греками, галльсько-французький ареал, а також європейський Схід і Україна. Той же історичний аналіз вивів на гіпотезу про проправославні корені поширення струнно-щипкового інструментарію в епоху Ренесансу і спеціально гітари, що підтверджується значимістю лютні й гітари у Франції, що була оплотом Галліканства, лютні й бандури у Польщі й Україні, в німецькій Баварії з її візантійськими коренями і т.п. Грецькі основи гітарного мистецтва засвідчує наявність гітари в народному оркестрі Греції ще з 30-х років ХІХ століття, в італійському Півдні, для якого показовий двосклад: гітара і мандоліна. Саме іспанський Південь, де склалася готська православна держава, став витоком національного мистецтва і мистецтва гітарної гри. У роботі звернена увага на історичні обставини буття Іспанії, а також Англії, України і європейського Сходу взагалі, для яких розвиток ренесансної доби співпав із епохою бароко і класицизму, що утворило неповторні національні риси вираження в культурі і в мистецтві, від чого аристократичні привілеї гітари в Іспанії органічно зійшлися з національною емблематикою, висунутою у ХІХ столітті. У роботі відзначається еволюція гітарного мистецтва від представництва одного з провідних інструментів Ренесансу до бідермаєрівського відродження у першій половині ХІХ століття салонних здобутків рококо, в якому визначилися атрибуції гітарної класики. До останніх відносимо: 1) принципову камерність звучання із втіленням в ньому величних ідей монументальних жанрів, на той час асоційованих із «гучномовністю» симфонічної оркестральності; 2) наповненість музики надіндивідуальною духовною лірикою із невідривним від неї багатоголоссям; 3) солідаризацію із моцартіанським відхиленням інструменталізму Віденців в єднанні з італійською ґенезою європейської інструментальної класики. Відзначені певні ідеологічно-політичні штрихи самовиявлення бідермаєра, що суттєво корегує подання творчих біографій Л. Боккеріні, Д. Скарлатті, Дж. Россіні в їх приналежності до монархістських і контрреволюційних кіл суспільства, що компрометувало їх позицію у цілому у прогресистськи налаштованому розумінні місії мистецтва у постромантичному бутті, але неприйняте у поліметодологічному поставангардному сьогоденні. Вказана сформована модель класичної бідермаєрівської інструменталістики і гітарної складової в ній послужила в дослідженні теоретичною базою аналізів творів різних авторів і різних національних шкіл, які історично сформували вказаний композиторський стиль. Це твори М. Джуліані та Н. Паганіні, які заснували жанрові сонатні типології у якості фундації гітарного класичного мистецтва. Було виявлено перетин із клавірними й скрипковими напрацюваннями в спрямованості до високої абстракції сонатного відображення церковної строфічності і виділення інструментальної моторики як відмітної риси гітарної гри. У роботі приділена увага творам німецьких австрійських авторів, які уславилися розвитком гітарного мислення в межах бідермаєрівської естетики «великого в малому», в їх базуванні на сонатному жанрі, подаваному з опорою на ранньосонатний бароковий різновид. Також виділені внески Іспанії в особі Ф. Сора в бідермаєрівський сонатний типологічний пласт, а також проаналізовані проєкції розвитку тих установлень в національно-емблематичному усвідомленні виразності гітари. Цей етап виявлення бідермаєрівського тла мислення здійснено в аналізі композицій Ф. Тарреги, що за традицією бідермаєра уникають прямого торкання національного фольклору, але демонструють прийоми виразності, апробовані у популярній музиці нації. Registration Date 2023-11-22 popup.nrat_date 2023-11-22 Close