Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101504, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 07-12-2023 Статус Запланована Назва роботи Патогенетичні механізми депресії при хронічному судомному синдромі Здобувач Остапенко Ігор Олегович, Доктор філософії Керівник Вастьянов Руслан Сергійович Опонент Заяць Любомир Мирославович Опонент Літовченко Тетяна Анатоліївна Рецензент Опря Євген Васильович Рецензент Кащенко Ольга Анатоліївна Опис Дисертаційна робота присвячена дослідженню патогенетичних механізмів депресивного синдрому в умовах хронічного судомного синдрому та розробці на цій підставі способу патогенетично обґрунтованої корекції депресивних елементів поведінки. У роботі розв’язуються наступні завдання: дослідити зміни позно-тонічної, плавальної, емоційної поведінки, а також мнестичних функцій у тварин в на стадіях розвиненого фармакологічного кіндлінга, завершеного кіндлінга та посткіндлінгу; визначити вплив модуляції холінергічної, дофамінергічної та ГАМКергічної систем стріатуму на вираженість дослідувваних різновидів поведінки у щурів в динаміці хронічного судомного синдрому; визначити вплив модуляції холінергічної та опіатергічної нейромедіаторних систем та системи збуджуючих амінокислот у щурів при кіндлінг-індукованій хронічній судомній активності; визначити ефективність роздільного та сумісного введення вортіоксетину з вальпроєвої кислотою, дифенігдідантоїном та фенобарбіталом в аспекті відновлення виявлених порушень поведінки у щурів в динаміці хронічного судомного синдрому; визначити ефективність роздільного та сумісного введення вортіоксетину з протисудомними препаратами у хворих з посттравматичною епілепсією; обгрунтувати за наявними експериментально-клінічними даними доцільність сумісного застосування протисудомних препаратів та антидепресантів за умов комплексної патогенетичної терапії депресивних порушень поведінки. Дисертаційне дослідження виконано протягом 2016-2020 р.р. на кафедрі загальної та клінічної патологічної фізіології Одеського національного медичного університету. Дослідження виконано у декілька етапів. Завданням першого етапу було з'ясовання особливостей та визначення залежності від стадії формування кіндлінг-спричиненої хронічної судомної активності різних форм несудомної поведінки експериментальних тварин. Завданням другого етапу власних досліджень було визначення ефективності корекції обраних для дослідження несудомних форм поведінки у щурів на різних етапах формування кіндлінг-спричиненої хронічної судомної активності. Для цього були застосовані готові, зареєстровані в Україні препарати вортіоксетин, вальпроєва кислота, дифенілгидантоїн та фенобарбітал. Завданням третього етапу власних досліджень була клінічна оцінка ефективності схеми патогенетично обґрунтованої фармакологічної корекції несудомних різновидів поведінки у хворих з посттравматичною епілепсією. Для відтворення хронічного судомного синдрому використовували модель хімічного кіндлінгу. Застосували різні термінові інтервали формування хронічної судомної активності: 18-у добу відтворення кіндлінгу, яку вважали стадією розвиненого хронічного судомного синдрому, 24-у добу відтворення кіндлінгу, яка є стадією сформованого хронічного судомного синдрому, та стадію посткіндлінгу (після 14-денного інтервалу після закінчення формування кіндлінга, 38 доба досліду), яку вважали стадією підвищеної судомної готовності. Поведінку тварин досліджували у вільні від судомних проявів періоди часу – протягом інтеріктальних періодів. Доповнено уявлення про патофізіологічні механізми формування несудомних форм поведінки депресивного характеру в динаміці кіндлінг-індукованої хронічної судомної активності та розроблено теоретичні підстави для сумісного застосування антидепресивних та протисудомних препаратів з метою відновлення несудомних різновидів поведінки депресивної спрямованності при хронічній епілептизації мозку. Обрана комплексна схема фармакокорекції є ефективною, має патогенетичне підґрунтя та цілком виражений саногенетичний вплив, що в разі подальшого ретельного дослідження матиме перспективу клінічного впровадження у значного контингенту хворих на епілепсію з коморбідними депресивними проявами. Таким чином, у дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної наукової проблеми: дослідження патогенетичних механізмів депресивного синдрому в умовах хронічного судомного синдрому та розробка на цій підставі способу патогенетично обґрунтованої корекції депресивних елементів поведінки. Дата реєстрації 2023-11-28 Додано в НРАТ 2023-11-28 Закрити