Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101505, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-12-2023 Статус Запланована Назва роботи Рання діагностика та прогнозування пошкодження нирок при прееклампсії у вагітних Здобувач Берлінська Людмила Іванівна, Доктор філософії Керівник Марічереда Валерія Геннадіївна Опонент Бойчук Алла Володимирівна Опонент Романенко Тамара Григорівна Рецензент Носенко Олена Миколаївна Рецензент Посохова Світлана Петрівна Опис Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню методів ранньої діагностики пошкодження нирок та прогнозуванню прееклампсії на доклінічному етапі маніфестації у вагітних. Для досягнення поставленої мети виконання роботи здійснено в чотири етапи. На 1му етапі дослідження у 91 вагітної жінки на першому триместрі проведено збір анамнестичних чинників, що впливають на розвиток прееклампсії. До основної групи (І1) увійшло 56 вагітних, у яких в був один високий або декілька помірних факторів ризику виникнення прееклампсії, та 35 здорових вагітних, що склали контрольну групу (І2). У результаті вікового складу вагітних та антропометричних даних встановлено, що віковий склад жінок в основній групі (I1) становить (31,88±0,86) років і вище у порівняні із аналогічним показником у контрольній групі (I2) (28,37±0,74) років. Середня вага жінок до вагітності в основній групі склала (73,69±2,48) кг з індексом маси тіла (ІМТ) (26,7±0,86) кг/м2, тоді як контрольній показник ваги становить (61,85±1,48) кг/м2 та ІМТ (22,5±0,59) кг/м2, (p<0,001). При аналізі анамнезу та екстрагенітальної патології в дослідження увійшло 36 жінок з 1ю вагітністю, з них 23 до основної та 13 до контрольної груп. Основну групу склали вагітні з такими чинниками: багатоплідна вагітність двійнею, з хворобами нирок в анамнезі, наявність хронічної гіпертонії, антифосфоліпідний синдром, екстракорпоральне запліднення , ПЕ під час попередньої вагітності, ПЕ у матері. На 2му етапі сформовано чотири підгрупи: II1 — 47 вагітних з розташуванням плаценти по передній стінці матки та ІІ2 - 44 вагітних з розташуванням плаценти по задній стінці матки, II3 — 27 вагітних з рівнем цистатину С ˃1,0 мг/л та II4 – 64 вагітних з рівнем цистатину С ˂1,0 мг/л. На 3му етапі під час дослідження з 91 вагітної ПЕ розвилась у 26, які склали групу IІІ1 та 65 жінок не розвилась, що віднесено до групи IІІ2. Скориговані акушерські фактори, що призвели до ПЕ, можливо виділити у напрямку зниження важливості наступним чином: 1 - Під час попередньої вагітності ПЕ ВШ 6; 2 - Багатоплідна вагітність ВШ 2,56; 3 – 1ша вагітність ВШ 1,83; 4- ЕКЗ ВШ 1,72; 5- ПЕ у матері ВШ 1,57; 6- Інтервал ≥10 років між вагітностями ВШ 0,77. До групи IІІ1 віднесено 19 вагітних з розташуванням плаценти по передній стінці матки та у 7 вагітних відповідно задньому розташуванню. Відношення шансів щодо ризику розвитку ПЕ при розташуванні плаценти по передній стінці матки складає 3,59 з чутливістю 56,92 % та специфічністю 73,08 %, точність 61,54 % (p = 0,019). Так в групі ІІІ1 значення становлять (1,46±0,06) мг/л, тобто на доклінічному етапі реалізації ПЕ вони перевищували референтну норму 1,0 мг/л; в групі ІІІ2 показники в межах норми - (0,84±0,01) мг/л. ШКФ за цистатином С в ІІІ1 групі - значне порушення фільтраційної системи нирок – (52,46±2,08) мл/хв/1,73 м², тоді як в групі ІІІ2 показник - (97,6±1,64) мл/хв/1,73 м². При ROK – аналізі в групі з ПЕ для значень цистатину С 1,02–1.12 площа під кривою дорівнює 1, що характеризує модель, як відмінну, з чутливістю 92,86 %, специфічністю 98,48 % та точністю 96,81 %. При аналізі співвідношення рівнів цистатину С більше 1.0 мг/л та розвитком ПЕ відзначено чутливість 98,46 %, специфічність 100 % та точність 98,9 %, p <0,001. Середній рівень сироваткового креатиніну у вагітних, що в подальшому розвинули прееклампсію (ІІІ1), був (76,68±1,81) мкмоль/л зі ШКФ за креатиніном (90,23±2,83) мл/хв/1,73 м² та знаходяться в межах референтної норми для здорових вагітних. На 4му етапі до ІV1 групи віднесено вагітних з класичною формою ниркової недостатності, ІV2 – група жінок з печінковою недостатністю, до ІV3 групи увійшли жінки з матково-плацентарною дисфункцією. Найвагоміші фактори, що призвели до ПЕ за клінічними формами при ведучому синдромі ниркової недостатності: розташування плаценти по передній стінці матки (75 %), перша вагітність (46,15 %), вік вагітної 35 років або більше (37,5 %), хронічні захворювання нирок в анамнезі (31,25 %). При ведучому синдромі ПЕ з печінковою недостатністю: ПЕ при попередніх пологах (100 %), перша вагітність (80 %), розташування плаценти по передній стінці матки (40 %) та ПЕ у матері (40 %). При ведучому синдромі ПЕ з матково-плацентарною дисфункцією: розташування плаценти по передній стінці матки (100 %), перша вагітність (60 %) та ІМТ˃30 кг/м2 (60 %). Незалежно від розподілу за клінічними формами ПЕ значення біомаркера гострого пошкодження нирок цистатину С на доклінічному етапі реалізації ПЕ перевищували референтні показники (1.0 мг/л) здорових жінок. Отримані результати дослідження дозволяють виявити пошкодження функції нирок на доклінічному етапі розвитку ПЕ, значення маркера ниркової функції цистатину С не залежать від маніфестації клінічної форми. Дата реєстрації 2023-11-28 Додано в НРАТ 2023-11-28 Закрити