Реєстраційний номер
0823U101518, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-12-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Формування кормової продуктивності багаторічних трав в умовах Передкарпаття
Здобувач
Карасевич Наталія Владиславівна, науковий співробітник
Керівник Дзюбайло Андрій Григорович
Опонент Сеник Іван Іванович
Опонент Карбівська Уляна Миронівна
Рецензент Сметана Сергій Іванович
Рецензент Панахид Галина Ярославівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України
Опис
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування й нове вирішення наукової проблеми, що виявляються у встановленні особливостей росту і розвитку злакових та бобових компонентів травосумішей та їх взаємовпливу, обґрунтуванні заходів підвищення продуктивності травостоїв та якості кормів залежно від підбору трав у травосумішках з врахування доз мінеральних добрив та строків внесення висококонцентрованого хелатного мікродобрива на дерново-підзолистих ґрунтах Передкарпаття.
Проаналізовано ґрунтово-кліматичні умови Передкарпаття, зокрема особливості погодних умов років проведення досліджень. Описано схему досліджень, методики та методи.
У розділі 3 «Особливості формування бобово-злакових травостоїв в умовах Передкарпаття» висвітлено вплив складу травосумішок на висоту, ботанічний склад, щільність, структуру листостеблової маси та виживаність бобово-злакового травостою. Встановлено, що найвищою висотою характеризувався травостій з багатокомпонентною травосумішкою (тимофіївка лучна, конюшина лучна, люцерна посівна, лядвенець рогатий). У структурі листостеблової маси частка листя становила – перший укіс – 18-26%, другий – 18-36%, третій – 24-40%. Найбільшою густотою у першому укосі відзначився травостій із тимофіївки лучної та люцерни посівної – 1828 шт./м2, у другому та третьому укосах – багатокомпонентний травостій (тимофіївка лучна, пажитниця багаторічна, костриця східна, конюшина лучна, лядвенець рогатий, люцерна посівна) – відповідно 2111 шт./м2 та 1929 шт./м2. В ботанічному складі досліджуваних травосумішок переважали бобові трави. Їх частка в залежності від видового складу коливалася в межах 48–86 %, а виживаність становила 69–93 %. Встановлено, що внесення азоту в нормі 60 кг/га дало змогу отримати травостій, висотою 72 см в першому укосі та 47 см у другому. Найбільшу щільність травостою в першому укосі (1202 шт./м2) спостерігали за внесення фосфорних та калійних добрив у нормі Р60К90. У другому укосі збільшення щільності травостою в основному відбувалося завдяки інтенсивнішому галуженню бобових компонентів. Внесення N30 та Наніт Турбо після першого укосу забезпечило найвищий показник щільності в третьому укосі (1549 шт./м2). Найвищий вміст конюшини лучної (66 %) у першому укосі зафіксований за внесення N30 + Наніт Турбо (N30 після першого укосу) на фоні фосфорних та калійних добрив. У другому укосі спостерігалась чітка тенденція до збільшення злакового компонента, його відсоток становив - 50–63 %. В третьому укосі переважали злакові трави, їх відсоток становив 57–66%.
У розділі 4 «Формування кормової продуктивності багаторічних трав в умовах Передкарпаття» обґрунтовано ефективність добору видового складу травосумішок,застосування добрив та позакореневого підживлення. Найбільш продуктивною виявилася багатокомпонентна травосумішка, що складалася з тимофіївки лучної, пажитниці багаторічної, костриці очеретяної, конюшини лучної, люцерни посівної та лядвенцю рогатого, з урожайністю 12,95 т/га сухої маси. Травостій з тимофіївкою лучною та конюшиною лучною забезпечив надходження 10,15 т/га сухого корму. За використання N30, Наніт Турбо та N30 після першого укосу продуктивність конюшино-тимофіївкового травостою становила 12,33 т/га сухого корму.
В розділі 5 «Хімічний склад та поживність кормів залежно від компонентного складу травосумішок та удобрення» встановлено що вміст кормових одиниць у сухій речовині практично не залежав від типу травосумішки та коливався в межах від 0,79 до 0,83 кормових одиниць на 1 кг сухої маси. Однак насиченість кормових одиниць перетравним протеїном варіювала від 107,5 до 143,8 г на одну кормову одиницю, що повністю відповідає зоотехнічним нормам годівлі тварин. На сіяному конюшино-тимофіївковому травостої із застосуванням удобрення та позакореневого підживлення протеїнове відношення було сприятливим для годівлі тварин і не звужувалося нижче від 1 : 5,7.
У розділі 6 «Економічна й енергетична оцінка технологічних заходів залежно від компонентного складу та удобрення сіяних травосумішей» наведено розрахунки економічної ефективності виробництва кормів сіяних багаторічних бобово-злакових травосумішок. Встановлено, що високий рівень рентабельності 208 % з умовно чистим прибутком 44780 грн./га забезпечує висівання багатокомпонентної травосумішки (тимофіївка лучна, пажитниця багаторічна, костриця очеретяна, конюшина лучна, лядвенець рогатий та люцерна посівна).
Високий відсоток бобових за фосфорного та калійного удобрення обумовив найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності – 4,6.
Дата реєстрації
2023-11-29
Додано/оновлено в НРАТ
2023-11-29 / 2026-07-01
