Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101583, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 22-12-2023 Статус Запланована Назва роботи Соціальне підприємництво: теоретико-правовий аспект Здобувач Мозговая Наталя Анатоліївна, Керівник Міхайліна Тетяна Вікторівна Опонент Жаровська Ірина Мирославівна Опонент Бєлова Мирослава Володимирівна Рецензент Коваль Ірина Федорівна Рецензент Павлюченко Юлія Миколаївна Опис Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретико-правових аспектів соціального підприємництва. У розділі 1 «Соціальне підприємництво як юридична та загальносоціальна категорія» досліджено поліаспектність природи соціального підприємництва, трансформацію його ролі у межах різних підсистем соціальної системи, значення розвитку соціального підприємництва для становлення соціальної держави, а також комплекс економічних та соціально-юридичних передумов соціального підприємництва. Зроблено висновок, що конституційне право людини на заняття підприємницькою діяльністю (яке відноситься до другого покоління прав людини) з урахуванням суспільного розвитку на сучасному етапі трансформувалося у право на здійснення соціального підприємництва, як новітнє право четвертого покоління. Проаналізовано співвідношення соціального підприємництва з суміжними категоріями. Зокрема, зазначається, що соціальна відповідальність бізнесу та соціальне підприємництво співвідносяться як частина та ціле. На підставі проведеного аналізу стверджується, що з доктринальної точки зору соціальне підприємництво є комплексним інтерсистемним інститутом, який на сучасному етапі має подвійну соціально-економічну природу. Це знаходить вираз навіть у складності наукового розмежування груп соціальних та економічних прав і свобод людини, які науковцями нерідко розглядаються у нерозривному взаємозв’язку. Зазначається, що як інститут права соціальне підприємництво наразі ще не сформоване, оскільки законодавство України не містить спеціальних норм, які б регулювали порядок здійснення такої діяльності. У роботі виділяється два типи суб’єктів соціального підприємництва, які мають суттєві відмінності у правовому статусі: 1) створені громадськими організаціями для забезпечення реалізації своєї статутної діяльності (некомерційні); 2) створені іншими юридичними та фізичними особами (комерційні). Дохід від діяльності перших не може розподілятися між власниками і у повному обсязі спрямовується на реалізацію статутних цілей громадського об’єднання. Такий тип соціального підприємництва збігається з розумінням здійснення підприємницької діяльності громадськими об’єднаннями. Під другим типом соціального підприємництва (який не виділяється законодавством України), пропонується розуміти таку господарську діяльність, яка, крім реалізації соціальної місії, спрямована також і на отримання прибутку, який розподіляється між власниками у частці, що не перевищує 50%. Така діяльність суттєво відрізняється від діяльності громадських об’єднань, тому можна констатувати, що соціальне підприємництво лише частково співпадає з діяльністю останніх. У правовій площині під соціальним підприємництвом пропонується розуміти таку господарську діяльність, не менше 50% прибутку якої реінвестується суб’єктом господарювання у реалізацію статутної суспільно корисної мети та(або) спрямовується на здійснення соціальних проєктів. У розділі 2 «Правове регулювання соціального підприємництва» здійснено системний аналіз законодавства, яке опосередковано регулює соціальне підприємництво в Україні (оскільки спеціальних норм щодо такої діяльності у національній системі права наразі не закріплено), розкриваються суб’єкти та мета соціального підприємництва. Обгрунтовано, що комерційне соціальне підприємництво може здійснюватися в організаційно-правових формах: приватного підприємства, господарського товариства, кооперативу, а також фізичної особи – підприємця 2-4 груп. Виявлено, що одним із основних чинників, які принципово відрізняють соціальне підприємництво від підприємництва як такого, – є соціально корисна мета, яка властива усім без винятку соціальним підприємствам (комерційного та некомерційного типу) та фізичним особам – підприємцям. Пропонується зробити акцент на податкову підтримку суб’єктів соціального підприємництва. Зокрема, доцільним буде встановлення податкових канікул строком на два роки з моменту державної реєстрації соціального підприємства або фізичної особи – соціального підприємця щодо сплати податку на прибуток підприємств та, відповідно, єдиного податку. Після закінчення дворічного строку з моменту державної реєстрації пропонується стягувати з соціальних підприємств податок на прибуток лише в частині прибутку, який не є реінвестованим у статутну соціальну діяльність підприємства та не спрямований на реалізацію громадських (соціальних) проектів. Фізична особа – соціальний підприємець після закінчення дворічного строку з моменту державної реєстрації починає сплачувати єдиний податок у розмірі, який відповідає групі, на якій він зареєстрований. Проте, ліміт його доходу обчислюється за винятком сум, реінвестованих у соціальну діяльність та(або) спрямованих на реалізацію громадських (соціальних) проектів. Дата реєстрації 2023-12-04 Додано в НРАТ 2023-12-04 Закрити