Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U101589, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Динаміка струмового шару у хвості магнітосфери Землі

Здобувач

Петренко Богдан Артемович,

Керівник Козак Людмила Володимирівна
Опонент Залізовський Андрій Владиславович
Опонент Яковенко Юрій Володимирович
Рецензент Гнатик Богдан Іванович
Рецензент Горбар Едуард Володимирович

На здобуття

Доктор філософії, 104, Фізика та астрономія

Дата захисту

18-12-2023

Опис

Дисертація присвячена дослідженню динамічних процесів, що відбуваються у струмовому шарі хвоста магнітосфери Землі. Цю область можна розглядати як близьку прототипну астрофізичну «лабораторію» плазмового середовища з можливістю отримувати дані з великою точністю на таких просторових та часових масштабах, які неможливо відтворити у земних умовах. Струмовий шар характеризується великою кількістю динамічних процесів різних енергій. Це флеппінг коливання, розриви струмового шару, поширення високошвидкісних потоків плазми та асоційованих з ними диполяризаційних фронтів, прискорення заряджених частинок за рахунок транзієнтних структур, наявність турбулентного режиму. Дослідження цих процесів відкриває дорогу до розуміння глобальної магнітосферної динаміки як в контексті фізики навколоземного середовища і фізики плазми, так і в контексті формування космічної погоди. Подібні процеси спостерігаються і серед інших астрофізичних об’єктів – це області сонячних спалахів, релятивістські джети в активних ядрах галактик, магнітосфери пульсарів тощо. Вивчення вищенаведених фізичних процесів – одна з найактуальніших задач фізики плазми. В дисертаційній роботі коротко розглянуто конкуруючі моделі розвитку магнітосферної суббурі, модель нейтральної лінії та модель розриву струмового шару. Зазначено, що нещодавні дослідження з використанням моделювання магнітосферної динаміки показали, що перезамикання і розрив струмового шару відбуваються одночасно в різних частинах протяжного хвоста магнітосфери, причому із збудженням флеппінг коливань струмового шару. Цей результат добре пояснює, чому одні і ті самі спостереження можна було трактувати в цих конкуруючих моделях розвитку суббурі.