Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101634, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 17-01-2024 Статус Запланована Назва роботи Клініко-лабораторне обґрунтування особливостей перебігу та лікування вікової дегенерації макули на тлі зниження рівня вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді. Здобувач Комарова Тетяна Михайлівна, Керівник Вітовська Оксана Петрівна Керівник Комісаренко Юлія Ігорівна Опонент Могілевський Сергій Юрійович Опонент Луценко Ніна Степанівна Опонент Малачкова Наталія Валентинівна Рецензент Зябліцев Сергій Володимирович Опис Дисертація присвячена вирішенню актуального завдання сучасної офтальмології – підвищенню ефективності та оптимізації лікування вікової дегенерації макули шляхом вивчення забезпеченості організму вітаміном D та корекції його недостатності. Обґрунтування вибору теми дослідження. Незворотна втрата зору є однією з глобальних проблем людства. Це не лише медична проблема, але й соціально- економічна, оскільки на утримання недієздатних осіб виділяється більше коштів і необхідно більше матеріального забезпечення, ніж на осіб, які можуть самі себе обслуговувати. ВДМ займає третє місце у світі (після катаракти та глаукоми) і спричинює близько 6,6% випадків сліпоти у розвинутих країнах світу, і з кожним роком ця цифра продовжує невпинно зростати [1-5]. Wong та колеги на основі тенденції захворюваності на ВДМ прорахували, що станом на 2040 рік у світі 288 млн осіб будуть страждати на ВДМ, що буде майже вдвічі більше у порівнянні з аналогічним показником за 2020 рік [6-7]. Дані європейського дослідження демонструють, що станом на 2050 рік у Європі 77 млн осіб матимуть діагноз ВДМ, при чому частота виникнення нових випадків захворювання зросте на 75% [8]. Дані демонструють, що люди у майбутньому будуть усе більше втрачати зір, допоки не буде знайдено шляхи профілактики чи лікування макулодистрофії. Вікова дегенерація макули – мультифакторіальне захворювання: в її патогенезі відіграють роль метаболічні, функціональні, генетичні фактори. Однією з головних причин виникнення ВДМ на сьогодні вважають оксидативний стрес та запалення, що спричиняє незворотню прогресивну втрату фоторецепторів сітківки. Чимало робіт, присвячених патогенезу ВДМ, повідомляють, що розглядають імунологічні аспекти як один із пускових механізмів розвитку захворювання. Відповідно до класифікації, ВДМ поділяють на суху та вологу (ексудативну) форму, з переважанням сухої (близько 90%) у захворюваності населення [9, 168, 179]. Останніми роками чимало досліджень, присвячених вітаміну D, визначали його роль у перебігу хронічних запальних захворювань ока, в тому числі ВДМ [145]. Виконуючи в організмі людини функції як вітаміну, так і гормону, вітамін D приймає роль у регуляції кальцієво-фосфорного обміну, проліферації клітин та має імуномодулюючу дію. Його рецептори знаходяться у багатьох органах, включаючи сітківку [69-73]. Однією з функцій вітаміну D є протизапальний ефект [64, 69, 70]. Недостатність вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді виявили у 90% в Японії та Південній Кореї, у 75% населення США та у 50% населення Таїланду і Малайзії [198]. Дефіцит вітаміну D поширений у країнах Близького Сходу та Південної Азії, де середні рівні 25(ОН)D3 у крові знаходяться на рівні 10-30 нмоль/л [210]. В Україні питання недостатності та дефіциту вітаміну D теж займає провідну роль серед фахівців різних галузей. За даними дослідження В.В. Поворознюка зі співавт. (2011), яке включало 1575 жителів України віком 20-95 років, виявили у 81,8% – дефіцит вітаміну D, у 13,6% – недостатність вітаміну D і лише у 4,6% було виявлено оптимальний рівень вітаміну D [105]. Дата реєстрації 2023-12-06 Додано в НРАТ 2023-12-06 Закрити