Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U101670, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Мистецтво аранжування в аспекті стильової еволюції української естрадно-вокальної творчості.

Здобувач

Гіга Степан Степанович,

Керівник Опарик Ларима Миколаївна
Опонент Овсянніков Вячеслав Георгійович
Опонент Зосім Ольга Леонідівна
Рецензент Колубаєв Олег Леонідович
Рецензент Черепанин Мирон Васильович

На здобуття

Доктор філософії, 025, Музичне мистецтво

Дата захисту

08-02-2024

Опис

Об’єктом дисертаційної роботи є стильова сфера української естрадно-вокальної творчості. Предметом дослідження є аранжування як особливий вид музичної творчості та чинник стильової еволюції українського естрадно-вокального мистецтва. Мета дослідження – розробка теоретичних та методологічних підходів до комплексного вивчення мистецтва аранжування як чинника стильової еволюції української естрадно-вокальної творчості. Специфічними методами у дисертації стали поєднання описового слухового методу та методу слухової експертизи в аналізі аранжувань естрадно-пісенних композицій, а також семіотичний метод при декодуванні системи культурних кодів у музичній мові аранжування. Для проведення дослідження застосовано MIDI-інструменти та набір плагінів у комп’ютерній програмі Logic Pro X. Теоретичним результатом дослідження є створення методики стильової атрибуції аранжування кавер-версії популярного естрадно-вокального твору. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у комплексному дослідженні поставленої проблеми, де вперше: обґрунтовано теоретичні та методологічні підходи до комплексного вивчення феномена аранжування як особливого виду музичної творчості; сформульовано визначення поняття аранжування як різновиду композиції та універсального методу творчості в різних видах музичної діяльності; систематизовано стильові функції аранжування в побудові музичного цілого естрадно-вокальної композиції; доведено культуротворчу функцію мистецтва аранжування в сучасній системі музичної комунікації; окреслено методологічні підходи до вивчення специфіки аранжування пісенного каверу як феномена авторської реінтерпретації; адаптовано науковий апарат семіотичної методології для виявлення художніх технік подвійного кодування в музичній мові сучасних аранжувань естрадно-пісенних композицій. Практичне значення матеріалів дисертації полягає в перспективі їх впровадження при підготовці підручників, посібників, навчальних курсів з історії і теорії музичних стилів і жанрів, комп’ютерних технологій в сучасній музичній творчості, теорії і практики музичної інтерпретації, імпровізації, інструментознавства, інструментовки та аранжування.