Реєстраційний номер
0823U101724, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
31-01-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Луки Роменсько-Полтавського геоботанічного округу: структура флористичного різноманіття та наукові засади охорони і збереження
Здобувач
Жук Марина Віталіївна,
Керівник Гапон Світлана Василівна
Опонент Дубина Дмитро Васильович
Опонент Кирильчук Катерина Сергіївна
Рецензент Гомля Людмила Миколаївна
Рецензент Шкура Тетяна Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню флори лук Роменсько-Полтавського геоботанічного округу. Установлено видовий склад флори лук, яка нараховує 601 вид, 306 родів, 66 родин, 2 відділів. До десяти провідних родин за кількістю видів належать Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Scrophulariaceae, Brassicaceae, Cyperaceae, Rosaceae, Ranunculaceae, які разом складають 410 видів (68,2%). До десяти провідних родин за кількістю родів у родинах належать Asteraceae, Poaceae, Lamiaceae, Fabaceae, Brassicaceae, Apiaceae, Caryophyllaceae, Rosaceae, Ranunculaceae, Scrophulariaceae, які разом складають 206 родів (66,9%). Серед родів за видовою насиченістю Carex L. – єдиний поліморфний рід (16 видів; 5,2%).
Установлено біоморфологічну структуру флори лук. Домінуючими є трав’яні багаторічні рослини (391 вид; 65%), гемікриптофіти (361 вид; 60%), полікарпіки (438 видів; 72,9%), літньозелені (368 видів; 61,2%), напіврозеткові (301 вид; 50,1%), стрижневі (329 видів; 54,7%), кореневищні (246 видів; 40,9%) рослини.
Аналіз екологічної структури флори лук свідчить, що переважають субмезофіти (174 види; 28,9%), гемігідроконтрастофіли (227 видів; 37,8%) та гемігідроконтрастофоби (226 видів; 37,6%), субацидофіли (275 видів; 45,8%), семіевтрофи (288 видів; 48%), гемікарбонатофоби (235 видів; 39,1%), гемінітрофіли (297 видів; 49,4%), субаерофіли (305 видів; 50,7%), субмезотерми (309 видів; 51,4%), субаридофіти (233 види; 38,8%), геміконтинентали (258 видів; 42,9%), субкріофіти (302 види; 50,2%), субгеліофіти (493 види; 82%).
Досліджено географічні особливості флори лук, виявлено домінування бореально-меридіональної (156 видів; 26%) та температно-меридіональної (154 види; 25,6%), євразійської (282 види; 46,9%), індиферентної (263 види; 43,7%) груп.
Установлено, що синантропна фракція флори лук нараховує 265 видів (44,1%). Апофітна фракція становить 162 види (61,1%). Геміапофітів виявлено 73 види або 45% від загальної кількості апофітів. Адвентивна фракція становить 103 види (38,9%), серед яких переважають археофіти (57 видів; 55,3%), ксенофіти (81 вид; 78,6%), епекофіти (66 видів; 64,1%).
Установлено систематичну структуру синантропної фракції флори лук. Видовий склад репрезентований 265 видами, 167 родами, 40 родинами, 28 порядками, 3 класами та 2 відділами. Спектр провідних родин за кількістю видів представлений Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Scrophulariaceae, Ranunculaceae, Rosaceae, Boraginaceae, Polygonaceae, які разом складають 203 види (76,7%). Vicia L. є найбільш наповненим родом (7 видів; 2,6%).
Аналіз біоморфологічної структури синантропної фракції флори засвідчив переважання трав’яних рослин (251 вид; 94,7%), гемікриптофітів (137 видів; 51,7%), монокарпіків (137 видів; 51,7%), напіврозеткових рослини (132 види; 49,8%), стрижневих (187 видів; 70,5%), рослин без видозмін підземних пагонів (114 видів; 43%) Найпоширенішим способом поширення плодів та діаспор є анемохорія (146 видів; 55%).
Досліджено екологічні особливості синантропної флори. Серед едафічних факторів лідируючу позицію займають субмезофіти (95 видів; 35,9%), гемігідроконтрастофіли (120 видів; 45,3%), субацидофіли (135 видів; 50,9%), семіевтрофи (131 вид; 49,4%), акарбонатофіли (107 видів; 40,4%), гемінітрофіли (135 видів; 51%), субаерофіли (154 види; 58,1%). Серед кліматичних факторів переважають субмезотерми (148 видів; 55,8%), субаридофіти (97 видів; 36,6%), геміконтинентали (122 видами; 46%), субкріофіти (126 видів; 47,5%), субгеліофіти (229 видів; 86,4%).
Аналіз адвентивної фракції флори лук за первинним ареалом показав, що найбільш наповненою видами є середземноморська група (24 види; 23,3%).
Серед адвентивної фракції флори лук виявлено 26 видів високоактивних інвазійних рослин. Проаналізовано деякі їх біоморфологічні та екологічні особливості. Виявлено 9 видів-трансформерів.
Проаналізовано ступінь антропічної трансформації на основі обрахунків індексів синантропізацї (44%), апофітізації (27%), антропофітизації (17,1%), археофітизації (7,7%), модернізації (44,7%). Установлено ступінь гемеробії, домінуючою є група олігогемеробів (285 видів; 47,4%).
На досліджених луках знайдено 22 раритетних види, що від загальної кількості виявлених видів становить 3,7%. Проаналізовано систематичні, біоморфологічні, екологічні та географічні особливості раритетної компоненти. Виявлено основні загрози для лучних угідь, запропоновано принципи та заходи щодо збереження флори лук та рідкісних видів. Обґрунтовано створення 5 ботанічних заказників місцевого значення та розширення площі 2 заказників.
Установлено, що лучні фітоценози надають такі екосистемні послуги: послуги регулювання та підтримання, послуги постачання, культурні та соціальні послуги.
Дата реєстрації
2023-12-11
Додано/оновлено в НРАТ
2024-02-16 / 2026-07-01
