Реєстраційний номер
0823U101765, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-12-2023
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Педагогічні умови підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації
Здобувач
Мазуренко Юлія Анатоліївна,
Керівник Герасименко Людмила Сергіївна
Опонент Князян Маріанна Олексіївна
Опонент Черньонков Ярослав Олександрович
Рецензент Лещенко Геннадій Анатолійович
Рецензент Данилко Оксана Григорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Льотна академія Національного авіаційного університету
Опис
У дослідженні обґрунтовано теоретико-методичні засади й результати експериментальної перевірки педагогічних умов підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації. Схарактеризовано проблему підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації, з’ясовано зміст та особливості такої підготовки, описано сутність і структуру готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації. Виокремлено особливості професійної комунікації авіаційних інженерів-механіків, а саме: поєднання авіаційного та інженерного дискурсу; наявність усної і письмової комунікації; висока відповідальність за результати професійного обміну інформацією. Структуру готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації обґрунтовано в єдності взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-ціннісного (сформованість ціннісних орієнтацій, стійкої мотиваційної сфери майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації), когнітивно-праксеологічного (сформованість знань і вмінь професійної комунікації), рефлексивно-корегувального (сформованість потреби в самоаналізі професійної комунікації, прагнення до подолання лінгвістичних бар’єрів, здатності до самоосвіти й самовдосконалення в оволодінні рідною та іноземними мовами).
Витлумачено ключове поняття дослідження «готовність майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації» як особливий стан авіаційних фахівців інженерного складу, що передбачає спрямованість на розв’язання комунікативної ситуації та мобілізацію потенціалу знань із рідної й іноземної мови, комунікативних умінь і компетентностей для провадження професійно-комунікативної діяльності з подальшим самоаналізом та корекцією.
Визначено критерії, показники й рівні сформованості готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації; проаналізовано стан сформованості досліджуваної готовності; подано результати анкетування авіаційних інженерів-механіків щодо проблеми підготовки до професійної комунікації та описано потенційні напрями подолання наявних труднощів; виявлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації, розроблено структурно-функційну модель формування готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації. З огляду на структуру готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації, з’ясовано, що для діагностики її сформованості необхідно використовувати три критерії (спонукальний, змістово-діяльнісний, оцінний) і низку показників. На основі обґрунтованої компонентної структури, критеріїв і показників диференційовано рівні сформованості готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації: низький, базовий, середній, високий.
Виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації, а саме: розвиток мотивації до спілкування через активну взаємодію і створення ситуацій успіху на заняттях; моделювання професійно-комунікативних ситуацій для забезпечення практичної спрямованості навчання; використання інформаційно-комунікаційних технологій для самоаналізу й самоосвіти. Обґрунтовано структурно-функційну модель підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації, що інтерпретовано як відображення зумовленого метою та завданнями цілісного формувального педагогічного процесу під впливом спеціально виокремлених педагогічних умов, а також спрямоване на результат – опанування знань, умінь, навичок і якостей для ефективної професійної комунікації, через комплекс дібраних форм, методів, засобів, що взаємодіють, з огляду на низку принципів та підходів. У структурному складі моделі передбачено низку блоків: цілепокладання, змістовий, організаційний, результативний.
Аргументовано етапи й методику проведення дослідницько-експериментальної роботи, проаналізовано результати експериментальної перевірки щодо сформованості готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації. Отримані результати дослідницько-експериментальної перевірки дієвості виокремлених педагогічних умов засвідчили ефективність упровадження розробленої моделі формування готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації.
Дата реєстрації
2023-12-13
Додано/оновлено в НРАТ
2023-12-13 / 2026-07-01
