Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101765, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 22-12-2023 Статус Запланована Назва роботи Педагогічні умови підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації Здобувач Мазуренко Юлія Анатоліївна, Керівник Герасименко Людмила Сергіївна Опонент Князян Маріанна Олексіївна Опонент Черньонков Ярослав Олександрович Рецензент Лещенко Геннадій Анатолійович Рецензент Данилко Оксана Григорівна Опис У дослідженні обґрунтовано теоретико-методичні засади й результати експериментальної перевірки педагогічних умов підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації. Схарактеризовано проблему підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації, з’ясовано зміст та особливості такої підготовки, описано сутність і структуру готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації. Виокремлено особливості професійної комунікації авіаційних інженерів-механіків, а саме: поєднання авіаційного та інженерного дискурсу; наявність усної і письмової комунікації; висока відповідальність за результати професійного обміну інформацією. Структуру готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації обґрунтовано в єдності взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-ціннісного (сформованість ціннісних орієнтацій, стійкої мотиваційної сфери майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації), когнітивно-праксеологічного (сформованість знань і вмінь професійної комунікації), рефлексивно-корегувального (сформованість потреби в самоаналізі професійної комунікації, прагнення до подолання лінгвістичних бар’єрів, здатності до самоосвіти й самовдосконалення в оволодінні рідною та іноземними мовами). Витлумачено ключове поняття дослідження «готовність майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації» як особливий стан авіаційних фахівців інженерного складу, що передбачає спрямованість на розв’язання комунікативної ситуації та мобілізацію потенціалу знань із рідної й іноземної мови, комунікативних умінь і компетентностей для провадження професійно-комунікативної діяльності з подальшим самоаналізом та корекцією. Визначено критерії, показники й рівні сформованості готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації; проаналізовано стан сформованості досліджуваної готовності; подано результати анкетування авіаційних інженерів-механіків щодо проблеми підготовки до професійної комунікації та описано потенційні напрями подолання наявних труднощів; виявлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації, розроблено структурно-функційну модель формування готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації. З огляду на структуру готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації, з’ясовано, що для діагностики її сформованості необхідно використовувати три критерії (спонукальний, змістово-діяльнісний, оцінний) і низку показників. На основі обґрунтованої компонентної структури, критеріїв і показників диференційовано рівні сформованості готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації: низький, базовий, середній, високий. Виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації, а саме: розвиток мотивації до спілкування через активну взаємодію і створення ситуацій успіху на заняттях; моделювання професійно-комунікативних ситуацій для забезпечення практичної спрямованості навчання; використання інформаційно-комунікаційних технологій для самоаналізу й самоосвіти. Обґрунтовано структурно-функційну модель підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації, що інтерпретовано як відображення зумовленого метою та завданнями цілісного формувального педагогічного процесу під впливом спеціально виокремлених педагогічних умов, а також спрямоване на результат – опанування знань, умінь, навичок і якостей для ефективної професійної комунікації, через комплекс дібраних форм, методів, засобів, що взаємодіють, з огляду на низку принципів та підходів. У структурному складі моделі передбачено низку блоків: цілепокладання, змістовий, організаційний, результативний. Аргументовано етапи й методику проведення дослідницько-експериментальної роботи, проаналізовано результати експериментальної перевірки щодо сформованості готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації. Отримані результати дослідницько-експериментальної перевірки дієвості виокремлених педагогічних умов засвідчили ефективність упровадження розробленої моделі формування готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації. Дата реєстрації 2023-12-13 Додано в НРАТ 2023-12-13 Закрити