Реєстраційний номер
0823U101771, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-11-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Генеалогічна класифікація індоєвропейських мов у лінгвістиці XIX – початку XXI ст.
Здобувач
Лихачова Анжеліка Вікторівна,
Керівник Глущенко Володимир Андрійович
Опонент Семенюк Олег Анатолійович
Опонент Бріцин Віктор Михайлович
Рецензент Радчук Ольга Вячеславівна
Рецензент Скоробогатова Олена Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Опис
У дисертації вперше представлено лінгвоісторіографічне дослідження генеалогічної класифікації індоєвропейських мов. Часові межі є вичерпними: ідеться про лінгвістику ХІХ – початку ХХІ ст. Розкрито погляди компаративістів зазначеного періоду на принцип спорідненості мов і лінгвістичну генеалогію, встановлено джерела цих поглядів, виявлено роль мовознавців зазначеного періоду у визначенні генетичних зв’язків мов світу. Підкреслено, що виявлення таких зв’язків (що стало можливим завдяки ствердженню в лінгвістиці принципу історизму та принципу спорідненості мов) спричинилося до створення генеалогічної класифікації індоєвропейських мов і мов інших сімей, реконструкції праіндоєвропейської мови та інших прамов, моделюванню поряд з мовними сім’ями й макросімей і гіперсімей. Відповідне коло питань висвітлено з урахуванням еволюції поглядів учених на розглянуту проблему. Дослідження з лінгвістичної історіографії містять важливі твердження щодо генеалогічної класифікації індоєвропейських мов у лінгвістиці XIX – початку ХХІ ст. Зазначено, що спеціальних праць, присвячених висвітленню цієї проблеми, у мовознавстві немає. Актуальність обраної теми пов’язана з тим, що проблема генеалогічної класифікації індоєвропейських мов не є достатньо висвітленою; безперечною є наявність дискусійних питань. Водночас відзначено, що генеалогічна класифікація індоєвропейських мов має велике теоретичне та прикладне значення. Необхідність спеціального комплексного лінгвоісторіографічного дослідження зумовлена потребою у розкритті теоретико-методологійного аспекту проблеми. Такий підхід відкриває перспективи в аспекті порівняльно-історичного мовознавства початку ХХІ ст. Наукова новизна праці полягає в тому, що в дисертації вперше здійснено аналіз виникнення, розвитку й удосконалення генеалогічної класифікації індоєвропейських мов у межах порівняльно-історичної парадигми. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму. Окреслені в дослідженні завдання розв’язано за допомогою актуалістичного методу. Метою дослідження є розкриття поглядів мовознавців XIX – початку ХХІ ст. на генеалогічну класифікацію індоєвропейських мов. Теоретичне значення дисертації пов’язане з розробкою методики лінгвоісторіографічного дослідження питань генеалогічної класифікації індоєвропейських мов. Оперування значним за обсягом фактичним матеріалом зумовило необхідність створити методику його систематизації шляхом поєднання хронологічного та концептуального підходів. Концепції проаналізовано з огляду на те, що нового внесли лінгвісти в науку порівняно зі своїми попередниками та яке значення мали розглянуті праці для розв’язання актуальних проблем генеалогічної класифікації індоєвропейських мов. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що матеріали дисертації сприятимуть розв’язанню методологійних проблем історіографії мовознавства, удосконаленню курсів лінгвістичних дисциплін у закладах вищої освіти України. Результати здійсненого дослідження можуть бути застосовані у викладанні курсів історії лінгвістичних учень, вступу до мовознавства та загального мовознавства на філологічних факультетах, а також у культурно-просвітницькій роботі.
Дата реєстрації
2023-12-13
Додано/оновлено в НРАТ
2023-12-13 / 2026-07-09