Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101778, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-01-2024 Статус Запланована Назва роботи Генеза та естетичні засади деконструктивізму в архітектурі Здобувач Астанін Михайло Олександрович, Керівник Яковлєв Микола Іванович Опонент Гнатюк Лілія Романівна Опонент Ушаков Гліб Наумович Рецензент Скорик Лариса Павлівна Рецензент Трошкіна Олена Анатоліївна Опис Астанін М.О. Генеза та естетичні засади деконструктивізму в архітектурі. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 18.00.01 «Теорія архітектури». – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2023. В роботі розглянуто такі ключові питання проблеми: стан дослідженості; визначення та трансформація з метафізики в архітектуру; хаосмотична природа деконструктивізму; стилістичний шаблон-фільтр відмінностей; генеза стилю; верифікація об’єктів деконструктивізму в архітектурному стильовому потоці; визначення об’єктів кросс-стильової сфери. Проаналізовано контекстуальність споруд деконструктивізму. Розроблено структуру та головні принципи течії деконструктивізму. У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її мету і завдання. Сформульовано об’єкт, предмет, межі та методи дослідження, зазначено актуальність та новизну результатів наукової роботи, її практичне та теоретичне значення. У першому розділі «Огляд літератури та стан дослідженості» проаналізована існуюча джерельна база, визначено питання, які потребують додаткового дослідження та оновлення. Охарактеризовано сучасний стан вивченості проблеми та зроблена оцінка глибини опрацювання теми та шляхи її подальшого дослідження. У підрозділі 1.1. «Аналіз наукових досліджень» розглянуто джерельну базу щодо теоретичних питань формування архітектурної тектоніки та графопластичної форми. Охоплено праці з визначення головних чинників і витоків становлення архітектури. Проаналізовано джерела, присвячені історії архітектури ХХ століття. Сукупність проаналізованих і оглянутих джерел надала можливість дослідження питань формування та встановлення причинно-наслідкового розвитку деконструкції. Підрозділ 1.2. «Термінологічна легітимізація деконструктивізму» розкриває здійснення історичного аналізу виникнення терміну, трансформацію термінологічної та філософської думки в поле архітектурної теорії та практики, сформульовано хронологічне формування явища деконструктивізм в архітектурі ХХ століття, його головні етапи розвитку. У підрозділі 1.3. «Загальні методи дослідження» визначено прийоми та методи дослідження. Методом систематизації наукового дослідження та порівняльно-історичного, а також методом узагальнення була структурована існуюча інформативна база, та внесено доповнення і оновлення, що виникли в процесі вивчення питання. У другому розділі «Генеза деконструктивізму в архітектурі» проаналізовано виявлені об’єкти архітектури деконструктивізму в творчості знакових архітекторів ХХ століття. На основі складеного порівняльного аналізу виведено гіпотезу про присутність деконструктивної стилістики в їх особистій манері проєктування. У підрозділі 2.1. «Протодеконструктивізм в роботах архітекторів ХХ ст.» проаналізовано малодосліджений матеріал, що стосується творчості відомих архітекторів першої половини та середини ХХ століття, відомих з підручників загальної історії архітектури, як представників функціоналізму та модернізму, акцентовано увагу на ті проєкти, що наближені за своїми графо-пластичними характеристиками до деконструктивного методу проєктування. У підрозділі 2.2. «Архітектурний простір деконструктивізму» проаналізовано контекстуальність деконструктивних споруд в центральних районах европейських міст. Складено композиційні схеми утворення внутрішнього простору споруд зазначеного стилю. Описано споруди з елементами деконструкції в Києві. У підрозділі 2.3. «Деконструктивний наратив лауреатів премії Прітцкера» оглянуто та виявлено серед проєктів, створених лауреатами премії, об’єкти, що належать до деконструктивізму. У третьому розділі «Естетичні засади деконструктивізму в архітектурі» проаналізовано розуміння деконструктивізму через призму маргинальних понять, що стосуються загального визначення естетики, як оціночної категорії мистецтва до якого залучена і архітектрура. У підрозділі 3.1. «Сприйняттєве визначення природи стилю деконструктивізм» досліджено смислову конструкцію категорії естетичного, загальне тлумачення цього визначення і відношення до нього понятійних категорій космос, хаос та деконструкція. У підрозділі 3.2. «Кросс-стильове поле деконструктивізму» переглянуто існуючий тезаурус та класифікацію споруд за стильовою приналежністю. розкривається гіпотеза, щодо існування в загальному потоці архітектурних стилів двох домінуючих гіперстилів. У підрозділі 3.3. «Принципи стилеутворення деконструктивізму» запропоновано методику розпізнавання та ототожнення об’єктів деконструктивізму серед побудованих або запроєктованих споруд. Методика грунтується на виведених автором композиційних, типологічних та семіотичних патернах. Дата реєстрації 2023-12-13 Додано в НРАТ 2024-02-14 Закрити