Реєстраційний номер
0823U101801, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-12-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
"Клініко-лабораторне обґрунтування профілактики та лікування захворювань тканин пародонта у хворих на подагру"
Здобувач
Гнідь Марія Романівна,
Керівник Пупін Тарас Ілліч
Опонент Петрушанко Тетяна Олексіївна
Опонент Лучинський Михайло Антонович
Рецензент Гонта Зоряна Михайлівна
Рецензент Немеш Оксана Мар'янівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Опис
У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання сучасної стоматології клініко-лабораторне обґрунтування ефективності профілактики та лікування захворювань пародонта у хворих на подагру за результатами клінічних, біохімічних, імунологічних та фізико-хімічних досліджень крові та ротової рідини.
За результатами проведеного обстеження у хворих на подагру встановлено захворювання пародонта у 87,33±2,72% обстежених, що було у 1,3 рази більше, ніж у пацієнтів без ревматологічної патології (67,50±5,27%, p<0,001). Вивчення структури хвороб пародонта продемонструвало достовірно вищий відсоток важких форм деструктивно-запальних захворювань: генералізований пародонтит ІІ ступеня виявлено у 28,00±3,68% обстежених, генералізований пародонтит ІІІ ступеня – у 27,33±3,68 % осіб (проти 20,00±4,50 та 12,50±3,72 у групі порівння відповідно, p<0,001).
Аналіз розповсюдженості захворювань пародонта показав, що у віці 30-39 років у хворих із подагрою поширеність захворювань пародонта досягала 67,57±7,80%, а із зростанням віку до 50 років було виявлено найвищий відсоток уражень тканин пародонта – 94,92±2,88%, р<0,01.
Для визначення алгоритму лікувально-профілактичних заходів хворим із захворюваннями пародонта проводили пародонтальний скринінг-тест (PSR − Periodontal Screening and Recording, AAP i ADA, 1992). У віковій групі 30-39 років показник тесту PSR у хворих на подагру складав 2,48±0,08 бали, що згідно критеріїв оцінки даного індексу, вказувало на ознаки запального процесу у пародонті: кровоточивість ясен, наявність над’ясенних та під’ясенних відкладень, що потребувало професійної гігієни ротової порожнини, усунення місцевих ретенційних факторів та рекомендацій щодо індивідуальної гігієни. Із збільшенням віку до 40-49 років у осіб основної групи значення індексу зростало до 3,57±0,13 бали, що вказувало на потребу у пародонтологічному лікуванні, тоді як аналогічний показник групи порівняння (2,96±0,10 бали, p<0,01), знаходився у межах потреби у профілактичних заходах. У віковій групі 50-59 років хворих із подагрою цифровий показник індексу PSR становив 4,41±0,16 бали, що підтверджувало потребу у комплексному пародонтологічному лікуванні. Середнє значення індексу PSR у хворих на подагру було 3,49±0,12 бали, що вказувало на наявність пародонтальних кишень >3 мм та необхідність пародонтологічного лікування.
З метою оцінки ступеню запального процесу ясен використовували папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА, Parma, 1960). У хворих основної групи віком 30-39 років показник РМА складав 39,45±8,23% (20,12±4,04 у групі порівняння) і відповідав середньому ступеню запального процесу. У віковому діапазоні 40-49 років у хворих на подагру індекс РМА становив 63,13±10,16, що вказувало на важкий ступінь запалення в тканинах пародонта. У віковій категорії 50-59 років стан тканин пародонта у хворих основної групи суттєво погіршився, на що вказував показник індексу РМА − 72,33±12,55% (проти 59,89±8,63 у групі порівняння), який відповідав важкому ступеню запального процесу. Середнє значення індексу РМА у хворих на подагру становило 58,30±10,31% (38,21±6,31 у групі порівняння) і відповідало середньому ступеню запального процесу в яснах.
Ступінь кровоточивості ясен оцінювали за допомогою індексу кровоточивості ясенних сосочків (РВІ − Papilla Bleeding Index, Mühlemann & Saxer, 1977) залежно від стану тканин пародонта. У хворих основної групи показник індексу РВІ при гінгівіті складав 0,99±0,15 бали. При генералізованому пародонтиті початкового − І ступеня у хворих на подагру цифрове значення індексу РВІ дорівнювало 2,43±0,28 бали, та перевищувало показник групи порівняння у 1,8 рази (1,31±0,19 бали, р<0,01). Суттєве посилення кровоточивості ясен спостерігали у хворих із подагрою: при ІІ ступені генералізованого пародонтиту значення індексу РВІ становило 3,45±0,36 бали (2,16±0,21 у групі порівняння), при ІІІ ступені генералізованого пародонтиту – 4,06±0,41 бали (2,80±0,27 у групі порівняння).
За результатами проведеного нами опитування, регулярний догляд за ротовою порожниною здійснювало 35,33±3,92% хворих на подагру. Нерегулярно чистили зуби приблизно однакова кількість респондентів обох груп (46,00±4,08% у основній та 48,75±5,62% у порівняльній групі відповідно, p<0,05). Відсутній гігієнічний догляд відзначали 18,67±3,68% хворих основної групи та 11,25±3,55% осіб групи порівняння, що було у 1,6 рази менше (p>0,05). Нерегулярний догляд за порожниною рота у хворих основної групи можна пояснити частими періодами загострення подагричного артриту та больовим синдромом кистей рук під час чищення зубів.
Оцінку гігієнічного стану порожнини рота проводили за допомогою спрощеного індексу гігієни ротової порожнини (ОНІ-S − Oral Hygiene Index- Simlified, Green-Vermillion, 1964). У віці 30-39 років у хворих на подагру значення індексу ОНІ-S становило 1,58±0,17 балів, що відповідало верхній межі середнього рівня гігієни порожнини рота.
Дата реєстрації
2023-12-14
Додано/оновлено в НРАТ
2023-12-14 / 2026-07-21
