Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101829, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-12-2023 Статус Запланована Назва роботи Персоніфікований прогноз перебігу артеріальної гіпертензії у чоловіків, які перенесли інфаркт міокарда Здобувач Фурса Олександра Вікторівна, Керівник Колесник Тетяна Володимирівна Опонент Ілащук Тетяна Олександрівна Опонент Міщенко Лариса Анатоліївна Рецензент Ханюков Олексій Олександрович Рецензент Потабашній Валерій Аркадійович Опис Наше дослідження, яке включало обстеження хворих на АГ, складалось з двох етапів. На першому етапі було обстежено 244 чоловіка з АГ, 174 з яких перенесли інфаркт міокарда (ІМ) в анамнезі більше 1 року тому та склали основну групу, 70 пацієнтів з АГ без ІМ в анамнезі увійшли в групу порівняння. Учасникам дослідження згідно спеціально розробленого протокола було проведено загально-клінічне обстеження, добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), стандартну трансторакальну ехокардіографію (ЕхоКГ), ультразвукове дослідження брахіоцефальних артерій (УЗД БЦА), а також лабораторне визначення рівня загального холестерину (ХС), холестерину ліпопротеідів низької щільності (ЛПНЩ), рівня глікемії та сироваткового креатиніну з розрахунком швидкості клубочкої фільтрації (ШКФ) за формулою CKD-EPІ; молекулярно-генетичне дослідження. Визначали поліморфізм генів ренінангіотензинової системи (РАС), а саме І/D поліморфізм гена ангіотензинперетворюючого фермента (АПФ) та А1166С поліморфізм гена до рецепторів ангіотензину ІІ 1-го типа (AGTR1). Пацієнти основної групи та групи порівняння були співставні за віком, індексом маси тіла (ІМТ), віком початку та тривалістю АГ. Середній термін після перенесеного ІМ у хворих основної групи склав 30 (12,0; 64,0) місяців. Середній рівень офісного систолічного АТ (САТоф) та діастолічного АТ (ДАТоф) у пацієнтів основної групи був нижчій, ніж у хворих групи порівняння на 10,06 мм рт.ст. для САТоф та на 3,49 мм рт.ст. для ДАТоф (р<0,05). Суттєвої різниці у показниках ліпідограми, рівнем глікемії та ШКФ у пацієнтів обох груп не було. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчений вплив поліморфізму генів ренін-ангіотензинової системи на зміни структурно-функціонального стану серця та добової поведінки артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію, які перенесли інфаркт міокарду, за даними довготривалого спостереження. Вперше була проведена експертна оцінка ефективності довготривалої антигіпертензивної терапії за результатами ДМАТ згідно концепції тріади ідеального контролю за Каріо залежно від поліморфізму генів АПФ і AGTR1 у чоловіків з артеріальною гіпертензію, які перенесли інфаркт міокарда. Вперше була розроблена модель бальної оцінки персоніфікованого прогнозу перебігу артеріальної гіпертензії для чоловіків, які перенесли інфаркт міокарда, на підставі вивчення змін структурно-функціонального стану серця, характеристик добового профілю АТ та оцінки частоти серцево-судинних подій та ускладнень за даними довготривалого спостереження. Вперше, у чоловіків з артеріальною гіпертензією, які перенесли інфаркт міокарда, за результатами довготривалого спостереження на підставі оцінки частоти серцево-судинних подій та ускладнень було розроблено спеціальне рівняння за фактичними значеннями клінічних характеристик, показників добового профілю артеріального тиску, структурно-функціонального стану серця для оцінки персоніфікованого прогнозу перебігу артеріальної гіпертензії. Практичне значення отриманих результатів. Доведено необхідність проведення ДМАТ у хворих на АГ, які перенесли ІМ, для встановлення індивідуальних особливостей коливань АТ в різні часи доби та проведення сучасної експертної оцінки ефективності АГТ. Аргументовано доцільність раннього визначення поліморфізму генів системи РАС для визначення індивідуальної ризик-стратегії ведення хворих з артеріальною гіпертензією. Визначена предиктивна цінність показників стану ССС, які використовуються в загальній клінічній практиці для ризику розвитку кардіо-васкулярних подій. Встановлено високу чутливість та специфічність окремо для кожного показника та високу інформативність кумулятивного ризику. Запропоновано використання математичної моделі бальної оцінки розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на АГ з інфарктом міокарда в анамнезі за даними довготривалого спостереження, яка забезпечує точність персоніфікованого прогнозу перебігу АГ із рівнем діагностичної ефективності 90,5%, чутливості – 86,7%, специфічності– 92,6%. Дата реєстрації 2023-12-15 Додано в НРАТ 2023-12-15 Закрити