Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101848, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-12-2023 Статус Запланована Назва роботи Клініко-патогенетичні механізми ендотеліальної дисфункції та роль адропіну і фактора фон Віллебранда при артеріальній гіпертензії у поєднанні з ожирінням Здобувач Покровська Наталія Костянтинівна, Керівник Скляров Євген Якович Опонент Швед Микола Іванович Опонент Приступа Людмила Никодимівна Рецензент Радченко Олена Мирославівна Рецензент Скибчик Василь Антонович Опис АНОТАЦІЯ Покровська Н.К. «Клініко-патогенетичні механізми ендотеліальної дисфункції та роль адропіну і фактора фон Віллебранда при артеріальній гіпертензії у поєднанні з ожирінням». - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 22 Охорона здоров’я за спеціальністю 222 – Медицина. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2023. Дисертаційна робота присвячена дослідженню клініко-патогенетичних механізмів розвитку ендотеліальної дисфункції при артеріальній гіпертензії (АГ) в осіб з надмірною масою тіла та ожирінням на основі вивчення змін вмісту газотрансмітерів (зокрема L-аргініну, нітратів та нітритів (NOx), гідроген сульфіду (H2S) та активності аргінази), рівня фактора фон Віллебранда (vWF) та адропіну. Вивчався вплив тютюнопаління на перебіг АГ та можливість оптимізації лікування за участі статинів. У пацієнтів двох груп спостерігали збільшення розмірів лівого передсердя (ЛП), товщини міжшлуночкової перетинки (МШП), задньої стінки лівого шлуночка (ЗСЛШ), ММЛШ, ІММЛШ та ВТС, а також незначне зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ). Порівнюючи групи встановлено, що у пацієнтів з АГ та ожирінням достовірно більшою є товщина ЗСЛШ, ММЛШ та ВТС (p<0,05). При вивченні рівнів газотрансмітерів у пацієнтів з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням спостерігали зниження вмісту NOx (p<0.01), H2S (p<0.01) на тлі практично незміненого рівня L-аргініну (p>0.05) та тенденції до підвищення активності аргінази (p>0.05), порівняно з практично здоровими особами контрольної групи. Встановлено, що рівні NOx та H2S були достовірно найнижчими в осіб з АГ та ожирінням (2 група: NOx – 2,26 ± 0,55 мкмоль/г; H2S – 46,8 ± 11,5; 1 група: NOx – 2,66 ± 0,67 мкмоль/г; H2S – 54,9 ± 15,3 мкмоль/л; p<0.05). Достовірна кореляція знайдена між вмістом NOx та ВЖМ в осіб жіночої статі (r=-0.496; p<0.05), ОТ (r=-0.283; p<0.05), співвідношенням ОТ/ОС (r=-0.236; p<0.01), L-аргініном (r=0.785; p<0.01), H2S (r=0.758; p<0.01). У загальній групі пацієнтів з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням рівень vWF становив 37,9 ± 9,5 мМО/мл, що є достовірно вищим за вміст даного показника серед осіб контрольної групи 0,41 ± 0,25 мМО/мл (p<0.01). Розраховано кореляційні зв’язки між вмістом vWF та ехокардіографічними показниками, а саме розміром ЛП (r=0.667; p<0.01), правого шлуночка (ПШ) (r=0.487; p<0.05), величиною ФВ ЛШ (r=-0.461; p<0.05), ММЛШ (r=0,795; p<0.01), ІММЛШ (r=0,731; p<0.01) в осіб з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням. Статистично вірогідним було зниження рівня адропіну у всіх пацієнтів з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням (788,5 ± 289,0 пг/мл) у порівнянні з практично здоровими особами (1084,6 ± 110,2 пг/мл; p<0.01). Найнижчим вміст адропіну спостерігали в осіб з АГ та ожирінням (704,6 ± 285,9 пг/мл; p<0.01). При розрахунку кореляційних зв’язків, з’ясовано, що рівень адропіну достовірно корелював з кількістю спожитих горняток кави за добу (r=-0.353; p<0.05), систолічним (r=-0.246; p<0.05) та діастолічним АТ (r=-0.261; p<0.05) у всіх осіб з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням, а також додатково з ВЖМ в осіб жіночої статі (r=-0.499; p<0.01). У групі пацієнтів з АГ, які приймали статини на амбулаторному етапі лікування, рівень адропіну був значущо вищим (997,7 ± 212,4 пг/мл; 631,6 ± 254,3 пг/мл; p<0,01). Важливим модифікованим фактором ризику АГ є тютюнопаління. 32,3% пацієнтів з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням курили. Встановлено, що тютюнопаління мало негативний вплив на перебіг АГ, що проявлялось ендотеліальною дисфункцію, яку характеризувало зниження рівня L-аргініну (p<0,05) та NOx (p<0,05), тоді як активність аргінази навпаки зростала (p<0,05). Також діагностовано вірогідно нижчий рівень адропіну (група А – 893,2 ± 236,6 пг/мл; група Б – 671,0 ± 318,8 пг/мл; p<0,01). Отже, дисертаційна робота спрямована на ретельний аналіз та порівняння лабораторних показників пацієнтів з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням із результатами контрольної групи з акцентом на біохімічні зміни та фактори, які можуть впливати на перебіг цієї хвороби. Результати дисертаційної роботи є теоретичним підґрунтям для формування науково-обґрунтованих клінічних рекомендацій щодо ведення пацієнтів з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням. Окрім цього, результати проведеного дослідження було імплементовано у навчальний процес терапевтичних кафедр ЛНМУ ім. Д. Галицького, а також у лікувальний процес медичних закладів Львівської, Волинської та Закарпатської області. Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, з яких 5 статей у наукових журналах, які входять до фахових видань України; 6 тез, представлених на науково-практичних конференціях. Ключові слова: артеріальна гіпертензія, ожиріння, надмірна маса тіла, адропін, фактор фон Віллебранда, газотрансмітери, L-аргінін, аргіназа, гідроген сульфід, оксид азоту, статини, куріння, ендотеліальна дисфункція, гіпертрофія лівого шлуночка. Дата реєстрації 2023-12-18 Додано в НРАТ 2023-12-18 Закрити