Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101853, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-01-2024 Статус Запланована Назва роботи Професійна самоактуалізація як чинник превенції кризи фахової готовності майбутніх психологів Здобувач Гутиря Маргарита Олександрівна, Керівник Кононова Марина Миколаївна Опонент Бочелюк Віталій Йосипович Опонент Кузікова Світлана Борисівна Рецензент Лавріненко Віталій Анатолійович Рецензент Ткаченко Андрій Володимирович Опис У роботі представлено верифіковану модель самоактуалізації як чинника превенції кризи фахової готовності майбутніх психологів, проаналізовано показники впливу переживання кризи фахової готовності на функціонування емоційно-фізіологічного, когнітивно-регуляторного, рефлексивно-екзистенційного, мотиваційно-поведінкового та комунікативного компонентів самоактуалізації студентів-психологів із різним рівнем кризи професійного становлення. Представлено комплекс методик психологічної діагностики самоактуалізації та кризи фахового становлення особистості, систему рекомендацій із забезпечення оптимальної самоактуалізації у студентів-психологів, відповідно до створеної моделі. У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження; визначено мету та завдання дослідження; об’єкт, предмет, теоретико-методологічні засади, відзначено наукову новизну, практичну значущість дослідження, наведено дані щодо апробації отриманих результатів, а також описано структуру дисертації. У першому розділі – «Теоретичні аспекти дослідження професійної самоактуалізації як чинника попередження кризи фахової готовності студентів-психологів» – здійснено теоретико-методологічний аналіз розуміння поняття професійної самоактуалізації у психологічній науці, окреслено основні підходи до визначення структурних компонентів професійної самоактуалізації студента. Розкрито важливі психологічні аспекти нормативних криз фахового навчання студентів-психологів. Проаналізовано систему чинників професійної самоактуалізації, їх вплив на фахову готовність майбутніх психологів; обґрунтовано важливість розвитку самоактуалізаційних властивостей майбутніх психологів у період навчання з метою превенції кризи фахової готовності. Представлено комплексну модель самоактуалізації майбутніх практичних психологів як чинника превенції кризи фахової готовності. Модель засвідчує, що поступова та ефективна реалізація емоційно-фізіологічного, когнітивно-регуляторного, рефлексивно-екзистенційного, мотиваційно-поведінкового та комунікативного компонентів самоактуалізації студентів-психологів постає чинником превенції кризи їх фахової готовності. Другий розділ – «Емпіричне дослідження особливостей професійної самоактуалізації студентів-психологів» – містить виклад методичних засад емпіричного дослідження специфіки процесу самоактуалізації практичних психологів. Представлено результати констатувального дослідження. Описано результати анкетування досліджуваних, що відображають змістовне наповнення феномену професійної самоактуалізації та готовності до самостійної професійної діяльності досліджуваних. Майбутні психологи характеризуються підвищеними показниками орієнтації на цінності самоактуалізованої особистості. У межах вивчення мотиваційно-поведінкового компоненту з’ясовано, що студенти мають високий рівень професійної спрямованості, характеризуються посереднім рівнем сформованості когнітивно-регуляторного компоненту самоактуалізації, підвищеними показниками комунікативного компоненту. Виявлено дещо знижені показники емоційного компоненту самоактуалізації майбутніх психологів. Вивчення рефлексивно-екзистенційного компоненту самоактуалізації студентів-психологів засвідчили обернено пропорційний розподіл суб’єктивної рефлексивної оцінки показників власної реалізованості у якості фахівця по закінченні навчання та професійно значущих труднощів. Для майбутніх психологів характерні знижені показники емоційно-фізіологічного компоненту самоактуалізації, часті ознаки тривоги, надмірні хвилювання відносно результативності професійного становлення та працевлаштування, порушення в соматико-фізіологічній сфері. Третій розділ – «Емпіричне дослідження професійної самоактуалізації як чинника превенції кризи фахової готовності студентів-психологів» – містить виклад результатів емпіричного дослідження показників самоактуалізації студентів-психологів із різним рівнем вираженості кризи фахової готовності. Представлено результати факторного аналізу масиву даних, що демонструють зв'язок між параметрами компонентів самоактуалізації майбутніх психологів та їх кризи фахової готовності, на основі чого сформовано емпіричну моделі самоактуалізації студентів-психологів як чинника превенції кризи їх фахової готовності. Описано систему рекомендацій із забезпечення самоактуалізації майбутніх фахівців психологічного профілю як чинника попередження кризових станів у їх фаховій підготовці. За результатами факторного аналізу виявлено 9 факторів, що описують розподіл ознак. Виявлена факторна структура дозволила нам конкретизувати теоретико-емпіричну модель самоактуалізації студентів-психологів як чинника превенції кризи їхньої фахової готовності. Розроблено систему рекомендацій із забезпечення механізмів самоактуалізації, оптимального професійного становлення та розвитку практичних психологів на макро-, мезо- та мікрорівні. Дата реєстрації 2023-12-18 Додано в НРАТ 2023-12-18 Закрити