Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101854, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-06-2024 Статус Запланована Назва роботи Державна політика щодо боротьби з корупцією у сфері вищої освіти Здобувач Дриголь Олесандра Олександрівна, Керівник Соколенко Ольга Леонідівна Опонент Легеза Євген Олександрович Опонент Колпаков Валерій Костянтинович Рецензент Лахова Олена Вадимівна Рецензент Патерило Ірина Володимирівна Опис У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішено нове наукове завдання, яке полягає у вивченні державної політики України щодо запобігання та протидії корупції в сфері вищої освіти; виявленні корупційних ризиків та визначення шляхів подолання. Аналіз законодавчих актів та організаційних заходів, проведений у дисертації, дозволив виявити проблемні аспекти державної політики в цій сфері та запропонувати рекомендації щодо подальшого її вдосконалення. Наукова робота присвячена вивченню державної політики України щодо запобігання та протидії проявам корупції у сфері вищої освіти. У роботі було проаналізовано причини виникнення та розвитку корупції в суспільстві, а також розглянуто загальні положення сучасної національної антикорупційної стратегії. Окрема увага була приділена міжнародному та національному законодавству щодо подолання корупції. У роботі також проаналізовано досвід зарубіжних країн у боротьбі з корупцією в освіті та запропоновано шляхи вдосконалення механізмів запобігання цьому явищу в Україні. Проведений дефінітивний аналіз основних категорій корупції у сфері вищої освіти та сформулювано авторське узагальнене визначання корупції у сфері вищої освіти. Корупція – це сукупність системно-структурних деформацій суспільних відносин управлінського характеру в сфері формування державної політики щодо освіти в цілому, яке охоплює всі рівні освіти; є обумовленим наслідком розвитку суспільних відносин; проявляється в протиправних юридичних фактах, які визнані чинним антикорупційним законодавством як корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення; є результатом прагнення учасника зазначених суспільних відносин морально-владного та/або матеріально-економічного домінування. Характерними ознаками корупції у сфері вищої освіти є: а) це явище, яке має кількісні та якісні ознаки, що виходить поза межі кола виключно правових відносин; б) обумовлено психологічною, соціальною природою людини як особистості та учасника суспільних відносин; в) є елементом формування, розвитку та функціонування держави як форми втілення таких суспільних відносин; г) виникає з моменту соціально-правового розшарування суспільства, на яке можна впливати в бік мінімізації його проявів, але не представляється можливим викорінити на сучасному історичному етапі розвитку людства. Досліджено механізми формування державної політики України щодо запобігання і протидії проявам корупції у сфері вищої освіти та визначено чинники їх низької ефективності. Такими підставами є: а) копіювання світового досвіду без врахування власне українських особливостей менталітету, законодавства, способу мислення; б) недостатній розвиток або відсутність корпоративної культури освітніх закладах, яка містить чіткі та ефективні політики та механізми для забезпечення академічної доброчесності та запобігання корупції; в) не завжди високий рівень корпоративної культури у навчальних закладах. Визначення корупційних ризиків корупції у сфері вищої освіти дає підстави стверджувати, що основні фактори, які сприяють виникненню та реалізації корупційних ризиків в освіті також включають: а) широку дискрецію повноважень адміністрації та викладачів, поєднана з браком контролю за відносинами між керівниками, підлеглими та школярами або студентами; б) брак автоматизації освітнього процесу на усіх рівнях та етапах, включаючи вступ до закладу вищої освіти, організацію навчання та оцінювання, управління навчальним процесом та документообігом; в) особисту недоброчесність учасників освітнього процесу та зовнішніх партнерів, які взаємодіють із закладами освіти; г) толерування корупції в освіті; д) недостатньо високий рівень прозорості та відкритості державних органів; е) нерозвинена система моніторингу та контролю за діяльністю органів влади; є) недостатньо висока участь громадськості у процесі боротьби з корупцією. Так, на поточний момент корупційні ризики в сфері освіти можна поділити на кілька категорій: а) політичні, що пов'язані з владними повноваженнями і низькою ефективністю громадських формувань; б) економічні, які відображають зловживання владними повноваженнями та недостатньою прозорістю економічних процесів; в) соціальні, що спричинені низьким рівнем громадської активності та моральної деформацією представників публічного сектору; г) юридично-правові, які виникають з недосконалістю антикорупційного законодавства; та інституційно-управлінські, які проявляються у недосконалості регулятивних важелів діяльності посадових осіб. Дата реєстрації 2023-12-18 Додано в НРАТ 2024-06-06 Закрити