Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101887, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-01-2024 Статус Запланована Назва роботи Конструктивно-географічні основи оптимізації зеленої інфраструктури міста Харків Здобувач Бурченко Світлана Володимирівна, аспірант Керівник Максименко Надія Василівна Опонент Яцентюк Юрій Васильович Опонент Царик Любомир Петрович Рецензент Гололобова Олена Олександрівна Рецензент Ачасов Андрій Борисович Опис У роботі були поставлені та вирішені такі завдання: узагальнено міжнародний та вітчизняний досвід з реалізації концепції зеленої інфраструктури міських територій; визначено та проаналізовано законодавчу основу для використання концепції зеленої інфраструктури; встановлено та охарактеризовано об’єкти зеленої інфраструктури; розроблено концептуальні підходи до розробки зеленої інфраструктури м. Харків, базуючись на оцінці виконання зеленою інфраструктурою екологічних функцій та сформовано комплекс методик проведення дослідження; проведено попередню оцінку наявної зеленої інфраструктури м. Харків; проведено оцінку екологічних функцій зеленої інфраструктури: оцінено рівень забезпеченості населення зеленою інфраструктурою загального користування, оцінено виконання шумозахисної функції, очистки поверхневого стоку, вуглецевої ємності (поглинання та зберігання вуглецю) на модельних ділянках та формування ефекту теплового острову об’єктів зеленої інфраструктури м. Харків в цілому; обґрунтовано стратегічні напрями та оптимізаційні заходи для забезпечення функціонування єдиної зеленої інфраструктури; розроблено локальні адресні кейси для різних районів м. Харків на основі проведеної функціональної оцінки зеленої інфраструктури. У роботі розкрито понятійно-термінологічні основи концепції зеленої інфраструктури на основі аналізу міжнародного та вітчизняного досвіду розробки та використання концепції зеленої інфраструктури. Проаналізовано нормативно-правову базу з питань реалізації концепції зеленої інфраструктури. Автором вивчені нормативні, будівельні, екологічні, санітарно-гігієнічні та інші документи; проаналізовано сучасні вітчизняні ініціативи щодо концепції зеленої інфраструктури. Узагальнено конструктивно-географічні підходи до можливостей оптимізації зеленої інфраструктури міста Харків на основі двох головних критеріїв, які висуваються до об’єктів зеленої інфраструктури це їх багатофункціональність та зв’язність. Визначено, що забезпечення зв’язності зеленої інфраструктури, формується поступово шляхом створення неперервних смуг зеленої інфраструктури досліджуваної території. Розроблено алгоритм розбудови зеленої інфраструктури відповідно до основних критеріїв об’єктів зеленої інфраструктури – багатофункціональності і зв’язності. Проаналізовано проблеми функціонування наявної зеленої інфраструктури. Систематизовано об’єкти зеленої інфраструктури відповідно до українського законодавства та будівельних норм. Визначено, що площа об’єктів зеленої інфраструктури загального користування у м. Харків складає 4512,55 га. Розподіл об’єктів зеленої інфраструктури має нерівномірний характер в адміністративних районах міста. Спостерігається використання таких об’єктів зеленої інфраструктури як зелені дахи, зелені стіни, зелені парковки тощо. Проте, частина об’єктів зеленої інфраструктури наявна у невеликих кількостях (1-3 шт.), або взагалі відсутня (дощові сади). Визначено, що зелені дахи екстенсивного типу здатні очищати поверхневий стік, проте ця функція залежить від умов їх функціонування. Підтверджено здатність лінійних захисних насаджень, як об’єктів зеленої інфраструктури зменшувати рівень шуму в населеному пункті. На прикладі об’єктів природно-заповідного фонду та лісових насаджень в межах міста розраховано обсяги поглинання вуглецю з атмосферного повітря. Розроблено просторову модель розподілу ефекту теплового острова міста та розподілу зелених зон на основі нормалізованого вегетаційного індексу. Обґрунтовано використання концепції зеленої інфраструктури міста Харків для забезпечення сталого розвитку урбосистеми, на основі виконання нею екологічних функцій. Розроблено локальні проєкти створення об’єктів зеленої інфраструктури для забезпечення нерозривності мережі зелених зон, підвищення ступеня озеленення території та виконання інших екологічних та соціально-економічних функцій. Для районів з найнижчим ступенем озеленення та забезпечення міського населення зеленою інфраструктурою загального використання запропоновано локальні кейси з розбудови зеленої інфраструктури, таких як облаштування, створення міського саду, рекреаційної зони та відновлення заплави річки. Для забезпечення функції з очистки стоку запропоновано облаштування дощових садів в межах міста. Для зменшення ефекту теплового острова та регулювання поверхневого стоку запропоновано використання об’єктів зеленої інфраструктури у промислових зонах міста. Розроблено рекомендації з облаштування модульного озеленення для зменшення ефекту теплового острову, очистки та регулювання поверхневого стоку. Дата реєстрації 2023-12-19 Додано в НРАТ 2024-01-22 Закрити