Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101911, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-12-2023 Статус Запланована Назва роботи Гарантії правового захисту суддів в Україні. Здобувач Круподеря Дмитро Олександрович, Керівник Москвич Лідія Миколаївна Опонент Бакаянова Нана Мезенівна Опонент Хотинська-Нор Оксана Зіновіївна Рецензент Гусаров Констянтин Володимирович Рецензент Овсяннікова Ольга Олександрівна Опис Дисертацію присвячено комплексному дослідженню гарантій правового захисту суддів в Україні як механізму забезпечення прав і професійних інтересів суддів як публічних посадових осіб судової влади. Системний аналіз існуючих на цей час наукових робіт дозволив автору дійти висновку про відсутність сформованої у правовій науці цілісної концепції гарантій правового захисту суддів на противагу від концепції правового статусу судді, хоча остання не перебуває у статичному вигляді, постійно вдосконалюється отриманими результатами міждисциплінарних наукових досліджень. Констатовано, що правова наука сьогодні використовує комплексний, міжгалузевий підхід до розуміння сутності правового статусу судді, що і стало підґрунтями для формування авторської концепції гарантій правового захисту суддів в Україні. Зокрема, саме складна природа правового статусу судді – як людини і громадянина, наділеного особливим професійним статусом як публічної посадової особи державної влади та як персонального носія судової влади – обумовлює необхідність комплексного підходу до формування системи як об’єктів правового захисту, так і самого механізму захисту. Ґрунтуючись на усталених у теорії права підходах до розуміння змісту інституту гарантій, гарантії правового захисту суддів розглянуто як комплексне явище, що включає (1) правові приписи, які визначають особливість правового положення суддів в державі (об’єкти захисту); (2) уповноважені органи, на які покладається забезпечення зовнішньої і внутрішньої стабільності та непорушності особливого правового становища суддів як самостійного інституту забезпечення сталості правопорядку (суб’єкти захисту) та (3) правові способи реалізації правозахисних повноважень уповноважених органів (процедури захисту). Продовжуючи сформований у правовій науці підхід до розуміння потрійної природи статусу судді – людини і громадянина, публічної посадової особи та особи з особливим професійним статусом – обґрунтовано, що механізм правового захисту суддів не може бути вужчим за загальний механізм захисту (прав та інтересів людини і громадянина), а навпаки, передбачати більше правозахисних варіацій як додаткових правових можливостей, які надаються людині у зв’язку з виконанням нею специфічної державної функції. Разом із тим загальний механізм правового захисту має трансформуватися під впливом спеціальних гарантій судді. Системний аналіз міжнародних правових документів дозволив автору виокремити основні засади механізму правового захисту суддів, а саме: базові ознаки судді – незалежності та безсторонності – мають бути забезпечені правовими механізмами захисту – гарантій, що відповідатимуть важливості ролі суддів у суспільстві та їх підвищеної відповідальності. Механізми захисту можуть бути різні, але вони мають комплексно вирішувати задачу забезпечення базових ознак статусу судді. Розподіл компетенції між суб’єктами правового захисту суддів є виправданим, проте за умови додержання суворо визначеної правової процедури, що виключає дискримінацію за професійним статусом та забезпечує рівність у праві суддів на захист. У процесі дослідження зауважено, що гарантії правового захисту суддів не мають призводити до корпоративної замкненості та недосяжності для притягнення до відповідальності суддів за неналежне виконання своїх професійних функцій. Саме розумний баланс між призначенням гарантій правового захисту суддів – здійснення незалежного та безстороннього правосуддя та їх результатом – забезпеченість реалізації права на справедливий суд – є одним з індикаторів сталості демократичних інституцій у країні. У роботі визначено об’єкти правового захисту суддів – їх професійні права та інтереси. Обґрунтовано, що категорія «професійні права суддів» є значно ширшим за категорію «службові права суддів», зміст яких складається з сукупності конституційних прав людини і громадянина (обмежені умовами належного правосуддя), прав публічної посадової особи (передбачені, зокрема, Законом «Про запобігання корупції» й Кодексом адміністративного судочинства) та спеціальних прав носія судової влади (передбачені Конституцією України, процесуальним та іншими спеціальними законами, зокрема, «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищий антикорупційний суд України», «Про Вищу раду правосуддя», «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» та ін.). Особливу увагу приділено впливу статусу судді на обсяг таких загальних конституційних прав і свобод, як (1) право на свободу вибору діяльності, (2) право судді на свободу у вираженні поглядів, (3) право судді на приватність, (4) право судді на свободу участі в асоціаціях. Професійним інтересом судді визначено належні умови здійснення правосуддя, які полягають в державному забезпеченні формування внутрішньої (судової) культури винесення справедливого судового рішення. Запропоновано виділити дві групи професійних інтересів суддів: (1) забезпечення належних умов здійснення професійної діяльності та (2) свобода судді при здійсненні професійної діяльності. Дата реєстрації 2023-12-20 Додано в НРАТ 2023-12-20 Закрити