Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101916, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-02-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Вплив модифікування магнетитом на особливості структуроутворення та властивості біомедичних композитів гідроксиапатит/магнетит/хітозан Здобувач Синиця Анна Олександрівна, Керівник Уварова Ірина Володимирівна Керівник Бошицька Наталія Віталіївна Опонент Савчук Петро Петрович Опонент Войнарович Сергій Григорович Рецензент Лавриненко Олена Миколаївна Рецензент Шевченко Ольга Михайлівна Опис Зміст роботи викладено у 5 розділах, в яких представлені основні результати дисертації. У першому розділі приведений літературний огляд. Надано обґрунтування вибору теми дослідження. У другому розділі описано вихідні матеріали, а також схема отримання порошкових композитів БГА/магнетит/хітозан. Докладно представлені методи і методики дослідження. У третьому розділі проведено дослідження впливу параметрів та методів синтезу на структуру та властивості порошків магнетиту, синтезовані методом хімічного осадження хлоридів заліза, з використанням як осаджувача 25 % розчин аміаку (тривалість синтезу 5 хв, 30 хв, 1 год) та гідразину (1 год), а також, термічним розкладом (термолізом) оксалатів заліза у вуглеводневому та азотному середовищах. Обґрунтовано вибір порошків магнетиту синтезованого методом хімічного осадження хлоридів заліза протягом 5 хв з використанням як осаджувача розчин аміаку, та методом термолізу оксалатів заліза в азотному середовищі, для створення композиційного матеріалу БГА\магнетит\хітозан, оскільки їх вихідні властивості, а саме: розмір частинок, питома поверхня, магнітні та адсорбційні властивості, а також відсутність токсичного впливу на живі клітини, найбільш оптимальні для створення композиту медичного призначення. Четвертий розділ присвячений вивченню структури та фізико-механічних властивостей композитів на основі БГА, модифікованих магнетитом (99/1, 95/5, 75/25 і 50/50 мас. %) різних типів, при вмісті хітозану 10 % від маси магнетиту. Встановлено, що з підвищенням вмісту магнетиту у складі композитів незалежно від методу синтезу зростають значення питомої поверхні, пікнометричної густини та механічних властивостей (міцність на стиск та розтяг, модуль пружності, загальна пористість, об’єм пор). Отримані величини механічних властивостей співставні з міцністю губчастих кісток людини, що робить досліджувані композити перспективними матеріалами для заміщення ненавантажених ділянок кісткової тканини. Магнітні властивості отриманих порошкових матеріалів вказують на перспективність використання композитів в якості магніточутливих матеріалів та можливість використання для гіпертермії, цільової доставки ліків та магнітотерапії. У п'ятому розділі описано результати експериментів in vitro, а саме поведінки порошкових композиційних матеріалів БГА/магнетит/хітозан в модельному фізіологічному розчині в термостатичних умовах протягом різних проміжків часу (2, 10, 16 та 31 доба), а також дослідження цитотокситоксичності. Показано, що збільшення вмісту магнетиту призводить до зростання резорбції композитів, причому застосування магнетиту, отриманого хімічним осадженням дозволяє досягти швидкості резорбції 2,5-5,3 мас.%/добу, що в 3,5-7,5 разів вище у порівнянні з «чистим» біогенним гідроксиапатитом і в 1,2-2 рази вище у порівнянні з композитами на основі магнетиту, отриманого термічним розкладом в азотному середовищі. Встановлена відсутність цитотоксичності композитів щодо ліній клітин MDCK та MDBK, оскільки відсоток життєдіяльності клітин складав більше 80% для всіх композитів, незалежно від складу та типу використаного магнетиту, що є важливою передумовою для подальших клінічних випробувань та успішного впровадження композитів у медичну практику. Ключові слова: композиційний матеріал, біокомпозит, гідроксиапатит, магнетит, оксид заліза, хітозан, наночастинки, магніточутливий матеріал, кістковий замінник, міцність, цитотоксичність. Дата реєстрації 2023-12-20 Додано в НРАТ 2024-02-23 Закрити