Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101932, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 27-01-2024 Статус Запланована Назва роботи Правове регулювання використання альтернативних джерел енергії в Україні Здобувач Павлига Анастасія Вадимівна, Керівник Григорʼєва Христина Антонівна Опонент Кірін Роман Станіславович Опонент Кузьміна Марина Миколаївна Рецензент Сурілова Олена Олексіївна Рецензент Платонова Євгенія Олегівна Опис У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявилося у встановленні особливостей правового регулювання використання альтернативних джерел енергії в Україні. Визначено сучасні тенденції розвитку законодавства у сфері використання альтернативних джерел енергії, а саме: а) поступовий відхід від «зеленого» тарифу як самостійного засобу підтримки та перетворення його у допоміжний інструмент; б) максимальне стимулювання самозабезпечення споживачів енергії; в) державне стимулювання виробників енергії з альтернативних джерел до ринкової активності та господарської самостійності за рахунок встановлення договірних відносин на енергетичному ринку; г) зменшення юридичних зобов’язань держави у цій сфері. Виділено та охарактеризовано такі етапи розвитку вітчизняного законодавства у сфері використання альтернативних джерел енергії: 1) етап становлення загального енергетичного законодавства (1991 – 2000), його основними рисами були: а) зародження та активне становлення загального енергетичного законодавства; б) епізодичне згадування альтернативних джерел енергії в окремих нормативних джерелах; в) поява окремих програмних документів, позбавлених регуляторної конкретики та системного бачення розвитку відносин щодо використання альтернативних джерел енергії; 2) етап статичного спеціального законодавства (2000 – 2008), ознаками якого були: а) поява спеціальних законів; б) статичність та декларативість норм законодавства; 3) етап динамічного спеціального законодавства (2008 – 2012), ознаками якого були: а) формування пікового протекціонізму галузі; б) масштабування спеціального законодавства; в) неодноразове гарантування державою збереження пільгових протекційних умов виробництва енергії з альтернативних джерел; 4) етап перебудови енергетичної системи (2013 – 2018), для якого було характерно: а) удосконалення існуючих правових механізмів; б) відмова від деяких правових конструкцій; в) активна євроінтеграційна трансформація під час створення об’єднаної енергетичної системи; 5) етап регресу (2019 – 2022), ознаки якого полягали у: а) кризі тарифної підтримки; б) впровадженні аукціонної моделі підтримки; в) розширенні юридичної відповідальності виробників енергії; 6) етап розвитку законодавства у сфері альтернативної енергетики під час дії воєнного стану та післявоєнного відновлення (з 2022 року), який об’єднує дві характерні ознаки: а) здійснення термінових ситуативних заходів, спрямованих на збереження альтернативної енергетики в кризових умовах; б) проведення стратегічних заходів, основним з яких є запровадження нової протекційної моделі. Запропоновано інтегрально-правовий шлях вирішення проблеми використання значних земельних площ під розміщення сонячних електростанцій, який враховує екологічні, економічні та соціальні інтереси та ґрунтується на таких принципах: а) ефективне землекористування; б) використання земель гіршої якості; в) розміщення у віддалених місцях; г) використання технологічних інновацій; д) партнерство; е) спільне землекористування. Визначено особливості правового регулювання сонячної енергетики в Україні: а) поява права геліокористування як права на використання енергії сонячного випромінення для виробництва електричної енергії; б) динамічність законодавства через євроінтеграційні зобов’язання, воєнні умови, прогресування енергетичного переходу тощо; в) постійний пошук балансу між протекційністю та ринковими відносинами. Дата реєстрації 2023-12-21 Додано в НРАТ 2023-12-21 Закрити