Реєстраційний номер
0823U101962, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-02-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Неврологічні, нейропсихологічні та нейрофізіологічні характеристики посткомоційного синдрому після легкої вибухової черепно-мозкової травми
Здобувач
Завалій Юрій Васильович,
Керівник Білошицький Вадим Васильович
Керівник Третьякова Альбіна Ігорівна
Опонент Муравський Андрій Володимирович
Опонент Трінус Костянтин Федорович
Опонент Нетлюх Андрій Михайлович
Рецензент Гук Микола Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України"
Опис
Ключові слова: легка вибухова черепно-мозкова травма; посткомоційний синдром; когнітивні порушення; нейропсихологічне тестування; кількісна електроенцефалографія; когнітивні викликані потенціали.
Об’єкт дослідження: посткомоційний синдром після легкої вибухової черепно-мозкової травми. Мета роботи – удосконалення діагностики посткомоційного синдрому після легкої вибухової черепно-мозкової травми на основі комплексної оцінки клініко-неврологічних, нейропсихологічних та нейрофізіологічних даних з обґрунтуванням схеми та об’єму обстеження.
У дисертаційному дослідженні проведено аналіз клініко-неврологічних, нейропсихологічних та нейрофізіологічних характеристик посткомоційного синдрому (ПКС), який виникає внаслідок легкої вибухової черепно-мозкової травми (ЛВЧМТ).
У пацієнтів з встановленим діагнозом ПКС унаслідок ЛВЧМТ оцінка наявності та ступеня тяжкості когнітивних порушень за допомогою опитувальника (на базі «Цицерон»), нейропсихологічного та нейрофізіологічного обстежень дала змогу виділити три клінічні варіанти ПКС. У 44,3±9,1% пацієнтів визначили перший варіант ПКС з переважанням когнітивних порушень, який характеризувався значними (16‒20 балів) у 7,0±4,6% осіб та виразними (11‒15 балів) ‒ у 37,4±8,8% порушеннями у когнітивній сфері в поєднанні зі значними і виразними афективними розладами. Другий варіант ПКС з переважанням виразних та значних афективних порушень і помірними когнітивними розладами зареєстрували у 23,5±7,7% пацієнтів. Третій варіант, для якого характерні помірні та легкі порушення когнітивного і афективного спектру у поєднанні з переважно помірними вегетативними розладами (варіант ПКС з переважанням психосоматичних порушень), спостерігали у 32,2±8,5% пацієнтів.
Ультразвукове дуплексне сканування у пацієнтів з ПКС після ЛВЧМТ дає змогу виявити зміни судинної резистивності в інтракраніальних судинах як каротидного, так і вертебрально-базилярного басейну (зниження показників резистивності), а також ознаки венозної дисциркуляції в базальних венах мозку.
Виявлені зміни показників біоелектричної активності головного мозку, які за даними регресійного аналізу (бінарна логістична регресія) супроводжують наявність когнітивних порушень, діагностованих за даними шкали МоСА. До цих показників належать частотно-просторова інверсія α-ритму, зміна частоти α-ритму, зменшення амплітуди α-ритму, зменшення α-потужності, збільшення β-потужності, активності в θ- і δ-діапазонах (p=0,01), наявність ознак дисфункції неспецифічних структур головного мозку, відхилення від норми при пробі з гіпервентиляцією (p=0,033) та ознаки подразнення кори головного мозку (p=0,014).
Показано, що нейрофізіологічна діагностика методом КВП P300 є ефективним засобом об’єктивізації когнітивних порушень, зокрема розладів у доменах уваги та робочої пам’яті, що виникають у структурі ПКС внаслідок вибухової травми. Результати дослідження показників P300 відображають ступінь порушень у функціонуванні нейронних мереж переважно лобової та скронево-тім’яної ділянок головного мозку. Виокремлення варіанта ПКС з переважанням когнітивних порушень дало змогу прослідкувати зв’язок результатів нейрофізіологічного дослідження з нейрокогнітивними показниками пацієнтів з ЛВЧМТ.
Запропонований діагностичний комплекс нейропсихологічних та нейрофізіологічних досліджень може застосовуватися в складних клінічних випадках, за відсутності документального підтвердження факту ЛВЧМТ, а також для судово-медичної експертизи та експертизи працездатності потерпілих, що сприятиме призначенню пацієнтам персоналізованих лікувальних та реабілітаційних заходів, спрямованих на збереження й відновлення порушених функцій.
Ключові слова: легка вибухова черепно-мозкова травма; посткомоційний синдром; когнітивні порушення; нейропсихологічне тестування; кількісна електроенцефалографія; когнітивні викликані потенціали.
Дата реєстрації
2023-12-22
Додано/оновлено в НРАТ
2023-12-22 / 2026-07-01
