Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U101965, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Трансформація лісових екосистем природного заповідника «Древлянський»

Здобувач

Мартиненко Василь Валентинович,

Керівник Коніщук Василь Васильович
Опонент Конякін Сергій Миколайович
Опонент Хом'як Іван Владиславович
Опонент Кратюк Олександр Леонідович
Рецензент Ткач Євгенія Дмитрівна

На здобуття

Доктор філософії, 101, Екологія

Дата захисту

20-02-2024

Опис

Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування особливостей трансформаційних процесів, сукцесій у лісових екосистемах Центрального Полісся за умов радіаційного забруднення та заповідання для розроблення природоохоронних заходів і збереження біорізноманіття. Відповідно до мети дисертації було поставлено наступні завдання: узагальнити дані просторово-структурної зміни лісових екосистем природного заповідника «Древлянський»; оцінити динаміку лісових насаджень, що пов’язані зі змінами лісотаксаційних показників деревостану; узагальнити дані щодо раритетної компоненти фіторізноманіття досліджуваної території; встановити динаміку трансформаційно-сукцесійних процесів фітоценозів, з’ясувати особливості лісових угруповань за еколого-флористичною класифікацією «Браун-Бланке»; оцінити фітосанітарний стан лісових екосистем природного заповідника «Древлянський». Узагальнено дані лісотаксаційних описів деревостанів, що входять до території заповідника за 2008 та 2018 роки. Загальна площа лісів згідно описів становить 16823,0 га. Площа лісових земель складає 15757,6 га (93,67%), а не лісових – 1065,4 га (6,34%). Зокрема лісові землі представлені вкритими (15021,1 га або 89,29%) та не вкритими (736,5 га або 4,38%) лісовою рослинністю лісових земель. Вкриті лісовою рослинністю землі складаються з деревостанів штучного (7715,7 га або 45,86%) та природного (7305,4 га або 43,43%) походження. У невкритих лісовою рослинністю лісових земель значними змінами площ за лісовпорядними періодами характеризуються незімкнуті лісові культури, площа яких між періодами зменшилася на 104,5 га (з 844,0 до 736,5 га або з 0,86 до 0,24%). Окрім узагальнення динаміки площ лісового фонду заповідника було оцінено зміну лісотаксаційних показників деревостанів. У заповіднику зростають середньовікові деревостани (тополевий та осиковий – стиглі), із середнім бонітетом І,8 – ІІ,8 (V,0 тополевий), з повнотою 0,74 – 0,91, а середній запас на 1 га вкритих лісом площею становить 190,50 – 291,11 м3. При розподілі площ вкритих лісовою рослинністю за едафотопами із гігротопів найбільша площа в свіжих умовах – 10780,5 га (71,77%), а у трофотопів характеризуються суборові умови – 8521,0 га (56,73%). Серед типів лісорослинних умов найбільші плоші у свіжому борі (5365,3 га або 35,72%) та свіжому сосново-дубовому суборі (5293,2 га або 35,24%). Досліджено раритетне біорізноманіття заповідника з його розподілом до різних природоохоронних переліків. До регіонально рідкісних видів віднесено 10 видів флори та 50 фауни, до Червоної книги України відповідно 26 та 76 (з них 30 птахів та 27 ссавців), до списків Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 5 та 129, зі списку Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин знаходиться 47 видів, до Європейського червоного списку віднесено 7 та 26 видів, до списків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення наявно 7 видів рослин та 20 видів тварин. Також було досліджено територію Заповідника на рідкісні біотопи для Європи за класифікацією EUNIS. Всього на території заповідника 30 біотопів (континентальні водойми та водотоки – 7, болотні – 3, трав’яні – 8, чагарникові та чагарничкові – 2, лісові – 9, кам’янисті відслонення та інші біотопи із слабо розвиненою рослинністю – 1). З’ясовано екологічні та фітоценотичні особливості місць зростання фітоугруповань, які включені до Зеленої книги України. Всього на території заповідника зростає 5 угруповань, що відносяться до водної рослинності: угруповання формації глечиків жовтих (Nuphareta luteaе), угруповання формації латаття білого (Numphaeеta albae), угруповання латаття сніжно-білого (Numphaeеta candidae), угруповання формації водяного горіха плавуючого (Trapaeta natantis), угруповання формації сальвінії плавачої (Salvinieta natantis). Всі вони є природними фітоценозами, типовими для Центрального (Житомирського) Полісся та мають 3 категорію охорони. Екологічний стан угруповань оптимальний, популяції видів не порушені. Встановлено сукцесійно-трансформаційну динаміку процесів, що відбуваються в лісових екосистемах. На стаціонарі «Мертве озеро» масовим зростанням характеризувалася росичка проміжна (Drosera intermedia Hayne), але із пересиханням цієї території вона зникає. Також ця ділянка заростає березою повислою (Betula pendula Roth.).