Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U101994, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Образні трансформації в руслі загальностильової еволюції іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI століть

Здобувач

Сьомак Оксана Юріївна,

Керівник Мазур Вікторія Павлівна
Опонент Соколюк Людмила Данилівна
Опонент Осадча Олена Анатоліївна
Опонент Левицька Мар'яна Корнеліївна
Рецензент Ревенок Наталія Миколаївна

На здобуття

Доктор філософії, 023, Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

Дата захисту

15-12-2023

Опис

Український середньовічний іконопис вирізняється завдяки особливим іконографічним, композиційним стилістичним і колористичним характеристикам у царині церковного мистецтва. Із теренів історичної Дрогобиччини (сучасний Дрогобицький район Львівської області України) походять найдавніші ікони, датовані XIV – початком XV століття, які є шедеврами українського малярства та надзвичайно цінною складовою духовної спадщини України. Збережені ікони Дрогобиччини XV – початку XVI століть є невіддільною і вагомою частиною українського іконопису і втілюють складні процеси образної трансформації у руслі (річищі загальностильової еволюції українського іконопису означеного часу. Дисертація є першим дослідженням проблеми образних трансформацій в руслі загальностильової еволюції іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI століть. Головна мета роботи − виявити і проаналізувати образні трансформації іконопису історичної Дрогобиччини і стилістично споріднених творів у контексті загальностильової еволюції українського іконопису XV – початку XVI століть. У дисертації здійснено стилістичний, іконографічний, компаративний аналіз найдавніших ікон з Дрогобиччини, продовжено систематизацію іконопису Дрогобиччини XV – початку XVI століть, поглиблено дослідження іконографії та стилістики творів. Висвітлено процес стильової еволюції українського іконопису XV – початку XVI століть, виявлено приклади образних трансформацій в іконах Дрогобиччини зазначеної доби. Систематизовано джерельну базу дослідження іконопису Дрогобиччини XV – початку XVI століть. Уперше комплексно досліджено іконописний спадок Дрогобиччини і стилістично пов’язаних творів XV – початку XVI століть, збережених у визначних музейних і церковних зібраннях України. Детально висвітлено відмінності іконографії, стилістики та манери письма ікони «Святий Георгій Змієборець» XIV століття із церкви Собору святих Йоакима і Ганни села Станиля і образа «Святий Георгій Змієборець» початку – середини XV століття із церкви Перенесення мощей святого Миколая села Старий Кропивник Дрогобицького району. Усебічно досліджено питання походження ікон чину Моління XV століття, що зберігалися в церкві Воздвиження Чесного Хреста міста Дрогобич. Доведено умовність віднесення групи збережених ікон до первинного церковного опорядження. Виявлено характерні риси та стильові особливості іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI століть. Сформовано поняття «майстерня белзько-дрогобицьких ікон» як художньої майстерні історичної Перемишльської єпархії другої половини XV століття, малярський доробок якої було збережено на теренах міст Белз, Дрогобич та історичної Дрогобиччини. Виявлено витоки оригінальної стилістики майстерні белзько-дрогобицьких ікон, визначено манери, професійний рівень іконописців майстерні. Окреслено стилістичне коло «белзько-дрогобицького малярства», до якого належать пам’ятки з території історичної Перемишльської єпархії, а також за її межами, з другої половини XV − початку XVI століть на основі іконографічної та стилістичної спорідненості. Висвітлено питання візантійсько-балканських джерел іконографії та стилістики в українському іконописі XV − початку XVI століть. Сформульовано тезу про згасання стилю белзько-дрогобицького малярства на початку XVI століття. Прослідковано риси спорідненості між іконописом історичної Мармарощини і Галичини XV−XVII  століть. Сформульовано гіпотезу про зв’язок автора ікони «Святий Георгій Змієборець» кінця XV − початку XVI  століття з однойменної монастирської церкви села Ступниця до цехового малярства Малопольської школи із центром у Кракові. Доведено належність храмової ікони «Воздвиження Чесного Хреста» першої половини − середини XVI століття з однойменної церкви в Дрогобичі до «кола майстра іконостаса з села Поляна» (історична Старосамбірщина, Львівська область). Віднайдено літературне джерело іконографії епізоду «Заслаб цар Костянтин» образа «Воздвиження Чесного Хреста» з Дрогобича. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що застосовано комплексний підхід для дослідження іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI  століть. Доведено іконографічну і стилістичну спорідненість ікон Дрогобиччини зазначеного періоду, збережених на території історичної Галичини, зі стилістичними групами ікон з теренів історичної Лемківщини та Мармарощини. Окреслено процес образних трансформацій іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI  століть. Результати здійсненого дослідження можуть бути застосовані в наукових дослідженнях в галузі мистецтвознавства (художньо-стилістичний аналіз, атрибуція творів іконопису XV  початку XVI  століть), музейної діяльності, викладання історії українського середньовічного іконопису, формуванні та систематизації державних і приватних збірок українського іконопису, популяризації українського іконопису на світовому рівні в контексті міжкультурних зв’язків.