Search academic texts

Information × Registration Number 0823U102021, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 22-02-2024 popup.evolution o Title The Phenomenon of Human Renewal in the Soteriological Concepts of Origen and Dante: Existential-Theological and Temporal Dimensions Author Oleksandra Nesprava, popup.head Viktor B. Okorokov popup.opponent Julia O. Shabanova popup.opponent Sergey Secundant popup.review Yuliia Y. Brodetska popup.review Artem S. Dankanich Description Актуальність дисертаційної роботи зумовлена тим, що для розуміння питань оновлення людини у сучасному нестабільному «перехідному» періоді корисно вивчити релігійно-філософські погляди тих особистостей, які діяли у подібні «перехідні» епохи, зокрема, Орігена Олександрійського і Данте Аліг’єрі, які залишаються малодослідженими постатями в українському науковому дискурсі. Мета дослідження – експлікувати феномен оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: по-перше, визначити теоретико-методологічні основи і уточнити прийоми історико-філософського дослідження феномену оновлення людини; по-друге, з’ясувати релігійно-філософські витоки сотеріологічних поглядів Орігена на проблематику оновлення людини; по-третє, експлікувати філософсько-теологічні засади формування мистецьких міркувань Данте щодо сотеріологічного розуміння феномену оновлення людини; по-четверте, розкрити онто-гносеологічні аспекти екзистенціально-теологічного та темпорального вимірів феномену оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте; по-п’яте, дослідити етико-антропологічні аспекти екзистенціально-теологічного та темпорального вимірів феномену оновлення людини у сотеріологічних поглядах Орігена і Данте. Об’єктом дослідження є творча спадщина Орігена і Данте у історико-філософському контексті. Предметом – феномен оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте. Методи дослідження. Феномен оновлення людини у вченнях Орігена і Данте експліковано за допомогою використання історико-компаративного, метафізичного, діалектичного, трансцендентального методів, а також прийомів філософської антропології та екзистенційної феноменології. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українській науково-філософській думці проведено компаративне дослідження сотеріологічних вчень Орігена і Данте щодо феномену оновлення людини. Вперше: -проведено систематичний аналіз екзистенціально-теологічного і темпорального вимірів феномену оновлення людини у сотеріологічних вченнях Орігена і Данте через співставлення онто-гносеологічних аспектів та їх деталізацію у чотирьох вимірах: а) у онтологічно-метафізичному вимірі сутність оновлення у Орігена і Данте з’ясовано через сукупність образів і понять, що позначають стани і процеси (повернення до першоєдності і першообразу; обожнення і воскресіння; відновлення та очищення), що надають людині можливість «другого шансу» досягти блаженства через підкорення Божій волі (апокастазис і чистилище); б) у темпорально-топологічному вимірі описи оновлення у Орігена і Данте використовують схожі образи духовного піднесення та подорожі (за Орігеном – шлях аскета, «втеча» від світу; за Данте – шлях паломника, вихід із темряви «блукання у лісі» до світла блаженства). Водночас виявлено відмінність у підходах Орігена і Данте. Перший виокремлює два образи оновлення: лінеарний (вихід із Єгипту як біблійного символу рабства душі) і циклічний (апокастазис як повернення до абсолютної повноти буття). Другий синтезує лінеарно-циклічний образ оновлення (вихід із пекла навскрізь чистилища до раю через певні кола і концентричні тераси); в) у діалектично-містичному вимірі розуміння оновлення людини як у Орігена, так і у Данте пов’язано, по-перше, із таємничим поєднанням протилежностей («тверезе сп’яніння» у Орігена і шлях «між небом і землею» у Данте); по-друге, із посередництвом (у Орігена: християнські вчителя, пророки, ангели, Святе Письмо; у Данте: Вергілій і Беатриче). Для обох мислителів, ключовим посередником, який з’єднує протилежності Божественного і людського у процесі духовного оновлення людини є Ісус Христос. Оріген засвідчує, що Бог надає допомогу людині завдяки Божественному Логосу, тобто сприяє духовному піднесенню та оновленню людини через Христове втілення, благодать, настанови, євхаристію. Для Данте, Христос – Спаситель, що здійснює спокуту та дозволяє людині повернутися до Бога; г) у пізнавально-герменевтичному вимірі виявлено схожі риси у розумінні оновлення людини Орігеном і Данте. По-перше, у питанні співвідношення розумового пізнання і благодаті. Концепцію оновлення, за Орігеном, можна представити як процес духовної трансформації через виявлення присутності Христа-Логоса у Святому Письмі та ототожнення читача з Ним. Данте обмірковує шлях філософів до християнського блаженства через гармонію розуму і віри та поєднання власних зусиль із благодаттю. По-друге, у духовно-поетичній інтерпретації, яка у Орігена здійснюється через алегоричний метод тлумачення Святого Письма, а у Данте через поетичну уяву та особистий пророцький досвід потойбічного життя. По-третє, у досвіді молитви і споглядання. На думку Орігена екзегет має бути людиною молитви, а стану оновлення може досягти лише споглядально-молитовна людина. Данте наполягає на важливості комунікативного аспекту молитви. У «Чистилищі», де горді навчаються смиренню, саме молитва стає засобом оновлення душі. Registration Date 2023-12-27 popup.nrat_date 2024-02-09 Close